Баби́нець, -нця, м. Отдѣленіе въ церкви, въ которомъ стоять женщины, — обыкновенно первое послѣ входного. В церкві було повнісінько. Въ правім притворі стоили чоловіки та парубки, в лівім діди, на середині — малі хлопці, а в бабинці — молодиці та дівчата.
Звика́ння, -ня, с. Привыканіе.
Ковзко нар. Скользко.
Мисль, ми́сля, -лі, ж. Мысль. Мислі до суду не позивають. Що з голови, то з мислі. Ой думаю та гадаю, а що моя мисля зносить. на мислі мати. Думать, предполагать, намѣреваться. Скажи мені, серце моє, що маєш на мислі. у мислях. Въ умѣ. до мислі, під мислі. Нравится, по вкусу, по натурѣ. А як же її любити, коли не до мислі? Вибірай, вибірай, молода дівчино, которий під мислі. Не добере Самсониха невістки до мислі. Ум. ми́сленька, мислонька. І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї. Ой горе, горе, нещаслива доля, виорала дівчинонька мисленьками поле. Ой я сиджу коло стола, мислоньки мене зносять.
Ненавидець, -дця, м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших.
Непідлеглість, -лости, ж. Независимость.
Поосвічувати, -чую, -єш, гл. Освѣтить (во множествѣ).
Попроганяти, -ня́ю, -єш, гл. = попрогонити. Роботників, вражих синів, зовсім попроганяли.
Посходити, -димо, -дите, гл.
1) Сойти (внизъ) (о многихъ). Посходили з гори.
3) Взойти (во множествѣ) (о растеніяхъ). Так рідко посходив (часник), наче нечистий кіллям потикав.
4) Уйти (о многихъ). А тут і дітей нема: як на те ж посходили з хати. Посходили із світу й патріоти.
2) Взойти (на высоту) (о многихъ). Посходять було на ту могилу, балакають... усяких співають пісень.
Трусихвостка, -ки, ж. = трясихвістка 1.
