Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бундз

Бундз, -дза, м. 1) Молодой овечій творогъ. Шейк. Большой кусокъ овечьяго сыру. Вх. Зн. 12. Cм. будз. 2) Коротко остриженный мальчикъ. Желех. 3) Узел (на веревкѣ, ниткѣ и пр.). Вх. Лем. 395. Ум. бундзик.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЗ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУНДЗ"
Єписко́пський, -а, -е. Епископскій.
Жребува́ти, -бу́ю, -єш, гл. Метать жребій. Поділили моє плаття, про одежу жребували. К. Псал. 52.
Звіно́чки, -ків, м. мн. Раст. Rinanthus minor. Вх. Пч. І. 12.
Льо́ка́й, -кая, м. Лакей. Чуб.
Напа́трати, -раю, -єш, гл. О птицахъ: ощипать нѣсколькихъ и приготовить для варки или жаренья.
Нечисто нар. Нечисто, грязно.
Обрадонька, -ки, ж. Ум. отъ обрада.
Схапати, -па́ю, -єш, гл. Схватить. Облизня схапати. Ном. № 3972. 2) схапати на живу нитку. Наскоро сдѣлать. Ном. № 13865.
Убрикнути, -кну, -неш, гл. Лягнуть. Бодай тебе курка вбрикнула. Шуточная брань. Ном. № 3249.
Цок! меж., выражающее стукъ, звонъ отъ удара по твердому тѣлу. Рудч. Ск. II. 5. Тут хвись! шабельки засвистіли, цок, цок! — і іскри полетіли. Котл. Ен. VI. 83. Цок, цок підківками, стук, стук ніженьками. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУНДЗ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.