Вереня, -ні, ж. Маленькая верета. Ум. верен(ь)ка. У нас не суть веренки, лем тоненькі плахотки.
Гептатися (-таюся, -єшся?). гл. Браниться.
Ду́дка, -ки, ж. 1) Ум. отъ дуда. Наші козачки танцювали під польську дудку. 2) Трубка. 3) Стебель, стволъ растенія, полый въ срединѣ. Як чорт улізе в очерет, то в котру схоче дудку грає.
Заби́рзати, -заю, -єш, гл. = забриндзати. Дивись, забирзані, як вівці.
Звужа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. звузи́тися, -вужу́ся, -зи́шся, гл. Съуживаться, съузиться.
Моторже́ник, -ка, м. = макорженик.
Підтроюдити, -джу, -диш, гл. Науськать, настроить. Не в чім старий росходився, — аж то його панич підтроюдив.
Погойдати, -да́ю, -єш, гл. Покачать (растеніе или что либо висящее). Сю ніч погуляєм, ляхів погойдаєм.
Пожинатоньки гл. ум. отъ пожинати. Широке поле, жито густеє... Чим же тоє пожинатойки?
Шкрябнути, -бну́, -не́ш, гл.
1) Однокр. в. отъ шкрябати. Царапнуть.
2) Побѣжать, удрать. Як шкрябнув, так тілько мене й бачили.
