Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бульбиця

Бульбиця, -ці, ж. = картопля. Фр. Пр. 129.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛЬБИЦЯ"
Божевільник, -ка, м. Сумасшедшій человѣкъ, безумецъ. Желех.
Веретінце Cм. веретенце.
Казити, кажу, -зиш, гл. Искажать, портить. Гостець пазить йому вид.
Левурда, -ди, ж. Раст. Polygonum Bistorta L. Черк. у.
Полаятися, -лаюся, -єшся, гл. Побраниться. Полаялись за масляні вишкварки. Ном. № 3513.  
Потурати, -ра́ю, -єш, гл. 1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей. Канев. у. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці. Мет. 83. 2) Обращать вниманіе. У петрівку не можна всіх пісень співати, а ми не потураємо на те, співаємо всіх. Уман. у.
Прошак, -ка, м. Попрошайка; нищій. Шух. І. 33. Але сто приходить до неї прошак, просить подати йому, що ласка її, вона йому і дала цибулю. Брацл. у.
Страшетний, -а, -е. = страшенний.
Тарахкотати, -кочу́, -ти́ш, гл. Скоро и сильно стучать, однообразно стучать, грохотать. Шейк.
Холощій, -щія, м. Кастраторъ, оскопляющій животныхъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛЬБИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.