Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

булава

Булава, -ви, ж. 1) Булава, знакъ гетманскаго достоинства, Оттогді то козаки бобре дбали, бунчук, булаву положили, берися Хмельниченка на гетьманство настановили. Дума. До булаті треба голови. Посл. 2) = кийок. Грин. III. 667. Мужик прийшов до вовка: лусь, лусь кийком. А лисичка... каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21. Ум. Булавка. Ном. № 3944. Булавочка. Чуб. V. 1086.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЛАВА"
Відколупувати Cм. відколупнути.
За́дум, -му, м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. К. МБ. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість? К. Іов. 83.
Огир, -ра, м. = огер. Прискочив перше до Камили, як огир добрий до кобили. Котл. Ен. VI. 61.
Побезглуздіти, -дію, -єш, гл. Подурѣть, обезумѣть (о многихъ).
Примусний, -а, -е. Изобрѣтательный, способный, находчивый. Мнж. 190.
Протавка, -ки, ж. Проталинка. Уже є протавки на полі. Н. Вол. у.
Різнитися, -ню́ся, -ни́шся, гл. 1) Отличаться, различаться. 2) Отдѣляться, расходиться, разставаться. Оттак на березі Каяли брати різнились, бо не стало крови-вина. Шевч. 646.  
Саморозвій, -вою, м. Саморазвитіе. К. Кр. 35.
Сомиряти, -ряю, -єш, сов. в. сомири́ти, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить. Бо сам Господь — свята правда, сомиряє неправду. ЗЮЗО. I. Матер. 23.
Уперек нар. Поперекъ. Було вчити, як уперек подушечки лежало, а вже вподовж!... Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЛАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.