Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

паузник

Паузник, -ка, м. Веревка для привязыванія пауза. Вх. Лем. 447.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 102.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАУЗНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАУЗНИК"
Витратити, -ся. Cм. витрачувати, -ся.
Жару́ха, -хи, ж. = жалива. Желех.
Закордо́нник, -ка, м. = закордонець.
Зорати, -рю, -реш, гл. Вспахать. Зорав приймак-приймаченько зо три десятини. Чуб. III. 127.
Позатаскувати, -кую, -єш, гл. Затащить, затянуть (во множествѣ).
Поздоровішати, -шаю, -єш, гл. = поздоровшати. Спасибі невістці, я за нею поздоровішала. Кіевск. у.
Прихожати, -жа́ю, -єш, прихождати, -ждаю, -єш, гл. = приходити. То козачка-неборачка до його прихожає. Чуб. V. 934. То до їх дівка-бранка Маруся, попівна богуславка, прихождає. АД. І. 230.
Ріса, -си, ж. Сборка въ юбкѣ. Гол. Од. 71.
Сірики, -ків, м. мн. Раст. Capsella Bursa pastoris Mönch. ЗЮЗО. І. 115.
Уцвяхувати, -хую, -єш, гл. Обить небольшими гвоздиками.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАУЗНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.