Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буковинчик

Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВИНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКОВИНЧИК"
Де́в'ятеро чис. Девять душъ, штукъ. Дев'ятеро скоту з кошари на вибір займала. Мет. 416. Ой не сам запорожець іде: дев'ятеро коней веде. Н. п. Ум. Дев'яті́рко.
Заво́рсити, -ршу, -сиш, гл. Нахмурить. заворсений. Нахмуренный. Вх. Зн. 18.
Катюжний, -а, -е. Принадлежащій катюзі. Не ти, розбійнику, а тілько катюжні руки твої. Кв. II. 206.
Сім'яний, -а, -е. Сдѣланный изъ коноплянаго сѣмени. Сім'яна олія. Сім'яний макух. Шух. I. 164.
Скахва, -ви, ж. У овчинниковъ: инструментъ для очистки кожъ: широкій ножъ, вставленный вдоль въ край деревянной дощечки. Вас. 153, 157. Cм. шкафа.
Удовжки нар. = вдовж.
Характерствувати, -вую, -єш, гл. Колдовать, чародѣйствовать. Вже ворожитья, характерствує. К. ЧР. 144.
Христувати, -тую, -єш, гл. Славить Христа. Христос воскрес! Христос воскрес! Там нехристи христували перед жидівськими панами. Грин. ІІІ. 151.  
Шальтатися, -таюся, -єшся, гл. = швандяти. Вх. Лем. 484.
Шрубель, -бля, м. Зубило.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКОВИНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.