Доточи́ти, -ся. Cм. доточувати, -ся.
Загорьо́ваний, -а, -е. Заработанный тяжелымъ трудомъ. А як вечір прийде, — на вулицю вийде: та в позиченому, та в добуваному... Ой вийди ж ти, вражий сину, у своєму загорьованому.
Корчуга, -ги, ж. Преимущ. во мн. Короткій сани съ толстыми и высокими полозьями, у потребляющіеся для перевозки срубленныхъ деревьевъ.
Льво́вий, -а, -е. Львиный. А на йому шуба львова.
Мо́сір, -ру, ж. Солонка, сдѣланная изъ цѣльнаго куска дерева.
Мурава́, -ви́, ж. 1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. 2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Найшов купу муравки.
Немжитися, -жуся, -жишся, гл. Ежиться, мяться. У школі холодно, а баби зайшли погріться, — спасенниці, — та так немжаться баби, що холодно в хаті.
Пивота, -ти, ж. Напитокъ. Пий пивоту та вигонь лихоту, щоб тая лихота не сушила живота.
Проїздитися, -джуся, -дишся, гл. Проѣздиться. Поїдьмо туди, побачим і погуляєм, там, да таки й проїздимося трохи.
Угоден, -дна, -не, уго́дливий, -а, -е. = угіден, угідний. Як будеш Богу угоден, то не будеш і голоден. Купи людям калач, а не вгоден, то й сам ззіж. Була в однім селі криниця така вгодна, шо із неї і врожаї, і усе йшло.
