Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

букивчак

Букивчак, -ка, м. Зябликъ, Fringilla coelebs. Вх. Уг. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКИВЧАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУКИВЧАК"
Бевкання, -ня, с. Звонъ въ одинъ колоколъ (раздѣльный). Харьк.
Буравий, -а, -е. Буроватый. Вх. Лем. 395.
Ґондзоля́чка, -ки, ж. Ум. отъ ґондзоля.
Дуча́й, -ча́ю, м. = дучайка. МУЕ. III. 54.
Зві́тріти, -рію, -єш, гл. Вывѣтриться. Коли сіль звітріє, то чим приправити? Єв. Л. XIV. 34.
Му́ркіт, -коту, м. Мурлыканье. Желех.
Павичевий, -а, -е. Относящійся къ павлину.
Перстка, -ток, мн. ум. отъ перста.
Ситце, -ця, с. Ум. отъ сито.
Укріпляти, -ляю, -єш, сов. в. укріпити, -плю, -пиш, гл. Укрѣплять, укрепить. Укріпив, як Бог черепаху. Ном. № 7503. Твоя правиця його віти навіки міцно укріпляла. К. Псал. 187. Зіма вже морозами кріпкими укріпила. МВ. ІІ. 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУКИВЧАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.