Тлумачення / значення слова "ПАРА" | Словник української мови. Словник Грінченка

пара

Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. Чуб. V. 347. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ном. № 1022. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Мет. 81. Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. Мет. 18. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Шевч. 17. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Шевч. 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. МВ. ІІ. 20. Не до пари голубоньці горобець. Гліб. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. Грин. І. 16. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Чуб. V. 348 Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Мет. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Чуб. V. 137. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка. Мил. 102.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРА"

Сховати оригінал сторінки

Ді́цтво, -ва, с. = Дитинство. МВ. І. 14. Левиц. Пов. 174.

повністю...

Згі́рш, згі́рше, нар. Хуже. Молодець не згірш старої баби. Ном. № 8504. Грай, співай, кобзарю! Не про дідів, бо не згірше й ми ляхів карали. Шевч. 182.

повністю...

Млинове́, -вого, с. Мельничный сборъ.

повністю...

Моро́кува́тий, -а, -е. Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.

повністю...

Намасти́р, -ра, м. Манастирь.

повністю...

Околотувати, -ту́ю, -єш, гл. = околотити 1. Желех. Вх. Зн. 43.

повністю...

Поздоровкатися, -каюся, -єшся, гл. Поздороваться. Васильк. у.

повністю...

Поніматися, -маюся, -єшся, сов. в. поня́тися, поймуся, -мешся, гл. Сходиться, сойтись, соединяться, соединиться. Уже твоє біле лічко з моїм понялося. Мет. 12. Моє серце з твоїм понялося. К. Досв. 60. 2) Только сов. в. Вступить въ бракъ. Старого Хмари дочка та з кріпаком понялося. МВ. І. 40. 3) — чим. Обращаться, обратиться во что. Незабаром сніжок нанявся водою. Греб. 400.

повністю...

Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.

повністю...

Шкодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть. Усі його.... шкодують. Мир. ХРВ. 215. Так шкодував я за тією куркою, що лис ухопив. Черк. у. 2) Вредить, причинять вредъ. Твої гріхи таким, як ти, шкодують. К. Іов. 78.

повністю...