Тлумачення / значення слова "ПАРА" | Словник української мови. Словник Грінченка

пара

Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. Чуб. V. 347. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ном. № 1022. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Мет. 81. Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. Мет. 18. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Шевч. 17. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Шевч. 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. МВ. ІІ. 20. Не до пари голубоньці горобець. Гліб. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. Грин. І. 16. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Чуб. V. 348 Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Мет. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Чуб. V. 137. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка. Мил. 102.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРА"

Сховати оригінал сторінки

Брижитися, -жуся, -жишся, гл. Морщиться, образовать складки. Борз. у.

повністю...

Даре́вний, -а, -е. = Даремний. Тому і світ великий, кому хліб даревний. Ном. № 1418.

повністю...

Домишля́тися, -ля́юся, -єшся = домислятися.

повністю...

Затира́ха, -хи, ж. Названіе соломахи. Соломаха — затираха, як затрем — поїмо. Грин. III. 195.

повністю...

Куриця, -ці, ж. = курка. Сліпій куриці все пшениця. Ном. № 6409. Дарма, що в черепку, аби куриця жарена, куриця варена. Ном. № 12183.

повністю...

Неоднаково нар. Неодинаково, несходно, различно. Cм. неїднаково.

повністю...

Повінчатися, -ча́юся, -єшся, гл. Повѣнчаться. Не топись, козаче, бо душу загубиш; ходім повінчаймось, коли вірно любиш. Мет. 17.

повністю...

Розмолотити, -лочу, -тиш, гл. Размолотить. Ми тебе, бишиху, ціпами розмолотимо. КС. 1583. VІІ. 587.

повністю...

Упрост нар. Прямо. Як скочить на ноги та впрост до короля.

повністю...

Учистити, -щу, -стиш, гл. 1) Хватить, съ силой что сдѣлать. Було деколи і апостола вчистить, а на криласі як потягне горою, то й дяків не чуть. Стор. І. 227. А ну-те ж! учистьте запорозького козака. Шевч. 306. Як учистить гряд! Стор. І. 21. 2) Ударить. А баран як розженеться, як вчистить у лоб. Рудч. Ск. І. 2.

повністю...