Тлумачення / значення слова "ПАРА" | Словник української мови. Словник Грінченка

пара

Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. Чуб. V. 347. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ном. № 1022. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Мет. 81. Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. Мет. 18. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Шевч. 17. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Шевч. 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. МВ. ІІ. 20. Не до пари голубоньці горобець. Гліб. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. Грин. І. 16. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Чуб. V. 348 Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Мет. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Чуб. V. 137. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка. Мил. 102.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРА"

Сховати оригінал сторінки

Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.

повністю...

Крушитися, -шу́ся, -ши́шся, гл. Сокрушаться. Гляну в перше віконечко — плачу, крушуся, гляну в друге віконечко — Богу помолюся. Н. п.

повністю...

Між пред. = межи. Між вовками по вовчій і вий. Ном. Инше упало між тернину. Єв. Мр. IV. 7. нема між чим вибрати. Не изъ чего выбрать. Нема між чим вибрати: волів мало. Черк. у.

повністю...

Напра́вити Cм. направляти.

повністю...

Понацілюватися, -люємося, -єтеся, гл. Прицѣлиться (о многихъ).

повністю...

Пообпалюватися, -люємося, -єтеся, гл. Опалиться (о многихъ), загорѣть (о многихъ). Пообпалювались у дорозі на тих степових вітрах. Г. Барв. 150.

повністю...

Спихати, -ха́ю, -єш, сов. в. зіпхнути, -пхну, зіпхнеш, гл. Спихивать, спихнуть, сталкивать, столкнуть. Мужик з печі спав — ніхто його не спихав. Ном. № 7050.

повністю...

Хихи меж., выражающее смѣхъ, хихи! Я з хлопцями хихи, хихи! Н. п. Ой ти старий: кахи, кахи! я молода хихи, хихи! Маркев. 45.

повністю...

Храбрувати, -рую, -єш, гл. Храбриться. Козацтво! лицарі Трояне! Храбруйте! Наша, бач, бере! Котл. Ен.

повністю...

Штахвет, -ту, штахве́та, -ти, ж. Эстафета. КС. 1882. IX. 580. І на! через штафет к Плутону. Котл. Ен. Послано його кудись із штахветою вночі. Г. Барв. 443.

повністю...