Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

пара

Пара, -ри, ж. 1) Паръ; дыханіе. Пара перероблюється на краплі. Ком. II. 24. За парою і світа не бачить. Ном. № 3400. ні пари з уст. Ни слова не говоря. А він мовчить, ні пари з уст. МВ. Вона все ходить, з уст ні пари. Шевч. 28. 2) Пара, два. Ой на тобі пару волів лисих. Чуб. V. 347. 3) Чета, пара. Ой викопай, мати, глибокую яму, та поховай, мати, сю славную пару. Мет. 96. 4) Пара, подходящій, похожій предметъ. Кінь волові не пара. Ном. № 1022. Ой ти, козаче! що ти думаєш-гадаєш? Чому не женишся, собі пари не шукаєш? Мет. 81. Тілько ж мені пари, що оченьки карі, тілько ж мені до любови, що чорнії брови. Мет. 18. 5) Женихъ и невѣста по отношенію другъ къ другу. Спитай Бога, чи діжду я, чи не діжду пари. Шевч. 17. Що весілля, доню моя? А де ж твоя пара? Шевч. 6) до пари бути. Подъ пару быть, парой быть, подъ стать быть. Питаю, за кого вона думає. — За Семена Палія. — Ох, дитино моя, чи то ж до пари? кажу. — До пари, до любої вподоби! — одкаже мені гордо. МВ. ІІ. 20. Не до пари голубоньці горобець. Гліб. до пари брати, давати, класти і т. и. Четное число предметовъ брать, давать, класть и пр. Під курку треба підкладати яєць не до пари: або одинадцятеро, або тринадцятеро. Грин. І. 16. 7) бути в парі. Быть мужемъ и женою. Не будем ми, серце, в парі, душа моя чує. Чуб. V. 348 Сімсот овець дам з кошари, аби з ляшком була в парі. Мет. Ум. парка, паронька, парочка. Голубів парка. Чуб. V. 137. Що дівчина та козак, — кажуть люде, — парка. Мил. 102.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 95.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПАРА"
Альто́вий, -а, -е. Альтовый. Її альтовий дзвінкий голос. Левиц. Пов. 218.
Веселечко, -ка, с. Ум. отъ весло.
Дерев'яни́й, -а́, -е́. 1) Деревянный. К. ЧР. 81. Дерев'яна стіна. Ком. II. 52. 2) Безчувственный. Ой п'яна я, дерев'яна я. Чуб. V. 1135.
Загні́тиця, -ці, ж. Болѣзнь ногтя, ногтоѣда.
Ма́сля́нка, -ки, ж. 1) Пахтанье, творожистая сыворотка, остающаяся послѣ отдѣленія масла. Не прийшла я до тебе по воду, іно по грубий сир і густу сметану і густу маслянку. Чуб. І. 56. Также и родъ кашицы, сваренной изъ такой сыворотки. Іде циган вечеряти... випив піл бляшанки, та як муха до патоки припав до маслянки. Рудан. І. 68. 2) Пахталка, ручная маслобойня. 3) Маслянка, посуда для масла. На столі... тарілка з гарячими пирогами і маслянка з маслом. Левиц. І. 157. 4) Раст. a) Lilium martagon L. ЗЮЗО. І. 157. б) Lathraea squamaria L. ЗЮЗО. І. 126. 5) Жирная бѣлая мергельная глина. Вас. 182. Ум. масляночка.
Нахлюпати Cм. нахлюпувати.
Пажерливий, -а, -е. Обжорливый. Коні, сказано, худобина пажирлива. О. 1861. X. 52.
Погодувати, -ду́ю, -єш, гл. 1) Покормить. ЗОЮР. І. 147. Погодуй, положи, та хоть вп'ять побіжи. Чуб. V. 682. 2) Вскормить (многихъ). Ой як я живу, як я горюю, я своїх діточок не погодую. Мет. 248. Ох, милосердний Творче і всі святії отці, поможіть мені малих діток погодувати, із їх розума да й діждати. КС. 1884. І. 31. 3) Откормить (многихъ). Погодуєм... кабани. Рудч. Ск. II. 26.
Припрохати Cм. припрохувати.
Шадуля, -лі, ж. Названіе коровы свѣтло-сѣрой масти. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПАРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.