Бульбисько, -ка, с. Поле, съ котораго снять картофель.
Волокінник, -ка, м. Раст. Paris quadrifolia.
За́дум, -му, м. Замыселъ, намѣреніе. Душа в великих задумах каталась. Чи знаєш ти закони рівноваги і задуми того, хто ввесь — премудрість?
Лусь! меж. Выражающее: 1) Легкій трескъ, щелканіе, хлопаніе. Прилетіла гуска, крилечками луска. Таки лусь! таки лусь! прийди, серце Петрусь! 2) Ударъ. Прийшов чоловік до вовка: лусь, лусь! кийком.
Озирк, -ку, м. Взглядъ, взглядъ вокругъ. Встрѣчено только у Щоголева: Сумно ти дивилась на високі гори, ходники чинару, лаври й сікомори. В озирку твоєму бачилось жадання жити і любити.
Позір, -зору, м.
1) Видъ. Ось візьміть оцю диню; позір гарний у неї.
2) на позір. На взглядъ. Так як на позір, то це масло наче таке саме, як і те. і на позір нема. Совсѣмъ нѣтъ. І на позір немає кавунів, а сіяв густо.
3) — дати. Обратить вниманіе, наблюдать, присматривать.
Порозсіюватися, -сіюємося, -єтеся, гл. Разсѣяться (во множествѣ).
Скоро нар. 1) Скоро. Журба ж мене, моя мати, скоро з ніг ізвалить. 2) Какъ только, коль скоро, лишь только. Скоро жених і гості з двора, панночка в плач. Скоро забачив Мазепенкову ватагу, зараз узяв та й об'їхав її кругом. Ум. скоренько, скоресенько.
Смітник, -ка, м. Мѣсто, куда сбрасываютъ соръ, мусоръ. Ум. смітничо́к. Найшла на смітничку ложку та в тин устромила.
Сприскувати, -кую, -єш, сов. в. сприскати, скаю, -єш, гл. Обрызгивать, обрызгать. Орисі й води не треба було: слізьми сприскувала. Ще б треба святою водицею сприскати.
