Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бузя

Бузя, -зі, ж. Дѣтск. 1) Уста, ротъ, ротикъ, лицо. О. 1862. IX. 118. дати бузі. Поцѣловать. Ти, дівчино хороша, дай же бузі без гроша. Гол. II. 212. 2) ласк. отъ бузина. Прийде він до теї бузини, б'є макогоном по їй і приказує: «Добри-вечір тобі, бузю, ти мій вірний друзю!» (Изъ заговора). Грин. II. 325.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЗЯ"
Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Булдимка, -ки, ж., булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
Великість, -кости, ж. 1) Величина. Виросло аж до великости справдешніх гір. Левиц. ПЙО. І. 479. 2) Большое количество.
Наві́са, -си, ж. Свѣсившійся съ деревьевъ и пр. снѣгъ. Желех. Cм. наві́сочка.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий. Н. п. Харьк.
Підчеревий, -а, -е. Подбрюшный.
Приземок, -мка, м. Малышъ, приземистый. Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав. МВ. ІІ. 8.
Сталити, -лю́, -лиш, гл. Наваривать сталью. Не буду сокири сталити. Ном. № 5144.
Терпячка, -ки, ж. Терпѣніе. Терпячка ввірветься. Чуб. І. 298.
Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне. Гн. І. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЗЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.