Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Ґрянча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Каркать; крякать. По цілих ночях ґрявчит тот пташок. Качка грявчит.
Зволокти́, -ся. Cм. зволікати, -ся.
Злякатися, -каюся, -єшся, гл. Испугаться. Жінка, злякавшись, упала перед ним. Еней, пожар такий уздрівши, злякався, побілів як сніг. Злякався хлопчик, аж поблід.
Обнімати, -ся, гл. = обіймати, -ся.
Оженити, -ню́, -ниш, гл. Женить. Оженила мати неволею сина. Иногда въ приложеніи къ женщинѣ: Ой казав пан круль Варвару імити і святу Варвару з собов оженити. Нене ж моя, нене, ожени ж ти мене, бо я молоденький літа свої трачу.
Парубків, -кова, -ве Принадлежащій парню.
Рвонутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Рвануться, порывисто броситься. Чорт як рвонеться, — тільки пил схватився.
Струпіти, -пію, -єш, гл. Покрываться струпьями.
Турь, -ря, м. = тур. Де вна сушена? — В туря на розі.
