Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бужениця

Бужениця, -ці, ж. = бужанина 1. Шух. I. 141, 106.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖЕНИЦЯ"
Брика, -ки, ж. Фура. Приїздит напакована брика збіжем, мукою, солониною. Гн. II. 26. Золотії брики посправляв — то для тії краківни-війтівни. Чуб. V. 1085.
Вапнище, -ща, с. Известковая копь.
Вдовенко, -ка, м. = удовенко.
Моско́та, -ти, ж. Неясный выговоръ. Вх. Уг. 252.
Незвичний, -а, -е. = незвиклий.
Пестя, -ті Балованное дитя. Борз. у.
Покаляти, -ляю, -єш, гл. Запачкать. На ніч треба хату мести: як прийде Мати Божа з атолами, то шоб ніг не покаляла. ХС. VII. 418. Ой устели, молода дівчино, рушничками двір, щоб не покаляв червоних чобіток, золотих підків. Чуб. V. 397.
Розмагати, -га́ю, -єш, гл. Разслаблять, томить. Сон головку розмагає. Чуб. V. 13.
Рославий, -а, -е. = рослий. Рославі явори. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Хвасоленька, хвасолечка, -ки, ж. Ум. отъ хвасоля.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖЕНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.