Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

буждиґарня

Буждиґарня, -ні, ж. Старая, разваливающаяся хата. Шух. І. 112.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖДИҐАРНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУЖДИҐАРНЯ"
Віддути, -ся. Cм. віддимати, -ся.
Досто́тній, -я, -є. Точь въ точь, совершенно похожій.
Злість, зло́сти, ж. 1) Злость. К. Іов. 48. Чуб. ІІІ. 356. І од злости зубами скрегоче. Шевч. 21. Зо злості болять кості. Ном. № 2934. На злість моїй жінці нехай мене б'ють. Ном. № 2813. 2) Зло. — учинити. Сдѣлать зло. Ой ви, чумаченьки, ой ви, молоденькі, не вчиніте злости: поховайте моє тіло, щоб не розніс ворон кости. Н. п.
Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Наз'їзди́тися 2, -джу́ся, -д́ишся, гл. Съѣхаться многимъ. Желех.
Обвернути, -ся. Cм. обвертати, -ся.
Перелинути, -ну, -неш, гл. Перелетѣть. Через темний ліс ясним соколом перелини. Чуб. V. 469.
Рум'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Дѣлаться румянымъ. Коли б же діялось по моїй волі, коли б моя сила, то я б рум'яніла. МВ. ІІ. 156. Рум'яніє, як червона маківка. МВ. (О. 1862. III. 46).  
Сапувати, -пую, -єш, гл. = сапати. Сапувать я тобі не буду і полоти не буду. Конст. у.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУЖДИҐАРНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.