Відсоптися, -нуся, -нешся, гл. Отдышаться, отдохнуть. Ми зупинились..., щоб дати коням одсоптись, як казав погонич.
Гамбарня, -ні, ж. = тарбарня. Кору з дуба пообдирано і забрано до гамбарні... Ото де шкури чинять, то й гамбарня зветься.
Де́которий, де́котрий, -а, -е. Нѣкоторый. Людей гонили силою на присягу; то й батько присягав на Унію, а декоториї не хтіли та ховались. Не всі сплять, що хроплять, лиш декотрі. Инші гомонять, а декотрі понурі сидять і голів не зводять.
Зайди́кати, -каю, -єш, гл. Начать повторять: іди! йди! Іди собі! іди, йди! зайдикав Порох.
Клубатий, -а, -е. Съ широкими бедрами. Клубата коняка.
Погнати, -жену, -неш, гл. Погнать. Погнала... бичка пасти. Поженуть вас на війну. химери погнати. Понести чепуху. Се він сп'яну химери погнав.
Порозсаджувати, -джую, -єш, гл. Разсадить (во множествѣ).
Тисячній, -я, -є. 1) Тысячный, который стоить тысячу.
2) Одинъ изъ тысячи. Не оправдить і тисячнього слова.
Уходини, -дин, ж.
1) Входъ.
2) = ухідчини.
3) = уводини 1. Чиї родини, а наші уходини.
Шкепитє, -тя, соб. Камни, обломки камней.
