Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

отавиця

Отавиця, -ці, ж. = отава. Пустив волики на отавиці. Чуб. V. 404.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 74.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАВИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОТАВИЦЯ"
Викусити Cм. викушувати.
Допліта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. доплести́, -лету́, -те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надвязать. Допліта панчішку. К.
Задари́ти Cм. задарювати.
Зашкваркоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл.; зашкварча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Зашипѣть на огнѣ.
Кльокати, кльо́чу, -чиш, гл. = квоктати. Cм. кльока. Шух. І. 238.  
Мущи́нський, -а, -е. Мужской. Шух. І. 120.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати. Мир. Пов. І. 160.
Ремествувати, -вую, -єш, гл. Заниматься ремесломъ. К. Хм. 13.
Сердечко, -ка, с. Ум. отъ серце.
Цифрувати, -рую, -єш, гл. Украшать вензелями изъ снурковъ брюки или верхнюю одежду. Гол. Од. 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОТАВИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.