Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Запроти́вити, -влю, -виш, гл. Повредить, подѣйствовать вредно. Лік запротивив.
Зволя́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зво́лити, -лю, -лиш, гл. Соизволять, соизволить, позволять, позволить. Покохав я дівчину, а батько не зволяв брати її. Ох, вовче братіку, зволь же нам хоч пісню заспівать. Нащо ж Бог звалив серце дати, коли ся бідним не вільно кохати.
Крокодил, -ла, м. Крокодилъ. Сокрушаєш крокодила і годуєш сем'ї дикі.
Медовчи́к, -ка, м. Пчеловодъ.
Наки́пчасто нар. О варящемся: много послѣ кипѣнія получается. Як насипчасто, то й накипчасто , — значитъ: если много положить въ горшокъ, то много послѣ варки и получится. Cм. еще: Хоць ненасипчасто, аби накипчасто т. е.: хотя на видъ и немного кладется, но получается много.
Осуга, -ги, ж. На поверхности жидкости плавающіе слои жира, налетъ на водѣ, ржавчина на водѣ. Як наллєш м'ясний горщик водою, то на воді й виступе осуга. Червоніла, як залізна осуга, поверх води. Ум. осужка.
Переказ, -зу, м. Пересказъ; передача на словахъ.
2) Преданіе. Забула історичні перекази. Віри і звичаїв і предківських переказів зреклись. Всячину переказом знає, — т. е. по преданію).
Смух, -ху, м. Смушка, смушекъ. У Гребенки употреблено въ значеніи: мѣхъ звѣря. (Вовк) сидить і сам собі радіє, що смух його огонь, мов літом сонце, гріє. Ум. смушок.
Шурхнути, -хну, -неш, гл.
1) Произвести шорохъ. Іде бором прислухаючись: то шурхне щось ізбоку, то захитається береза.
2) Неожиданно провалиться или вскочить, влетѣть куда-либо, преимущественно въ тѣсное пространство. Шурхнув у яму. Шурхнула, як пліточка, в першу дірку. З ніженської гоголівської гимназії шурхнув у військове товариство. — руко́ю куди. Засунуть руку во что. А ми, звісно парубки, — та по карманах, я в один шурхнув та в другий — нема: а до Ганни поліз — вузлик.
