Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

осуджувати

Осуджувати, -джую, -єш, гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені. Єв. Л. VІ. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 73.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСУДЖУВАТИ"
Заві́рки, -рок, ж. мн. Огорожа изъ колышекъ или древесныхъ вѣтвей. Вх. Лем. 414.
Звідо́млення, -ня, с. Отчетъ. Записано (въ Кіевск. губ.?) проф. А. Е. Крымскимъ въ фразѣ: Пішов на звідомлення до хазяїна. Літер.-наук. Вістник. 1901, X, 46.
Знахід, -ходу, м. Нахожденіе; находка. Желех.
Лушпа́к, -ка, м. = лушпайка. Желех. Вх. Зн. 34.
Наскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. наску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Надирать, надрать. Наскуб чуба йому. 2) Надергивать, надергать. Наскубла пір'я. Наскуб сіна з стога.
Охабити Cм. охабляти.
Переділка, -ки, ж. 1) Перегородка. Лохв. у. 2) Половина мички. Вас. 201. Ум. пере́ділочка. Конст. у.
Позастоювані Застоявшіеся. Ой прийшов до нової стоянки, а вже його ворон-коні позастоювані. Гол. І. 116.
Порахувати, -ху́ю, -єш, гл. 1) Посчитать. 2) Размыслить, обдумать. Наші порахували, — порахували та й випустили їх. ЗОЮР. І. 244. Там уже порахуємо, що треба робити. Чуб. II. 21. Скажи ж ги, щоб ішла вона до мене на пораду, про весілля порахувати. Чуб. II. 614.
Прудкий, -а́, -е́ Быстрый, скорый. Прудка річка. Прудка коза. Левиц. І. 92. Прудка дуже! за поріг не вийдеш, умреш. Шевч.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСУДЖУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.