Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

остуда

Остуда, -ди, ж. 1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала. Кв. II. 138. 2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины. Чуб. І. 124. О. 1861. X. 48. 3) Растеніе Tanacetum vulgare. Шух. І. 22.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 72.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОСТУДА"
Бунтичок, -чка, м. Ум. отъ бунт.
Верховіття, -тя, с. Верхнія вѣтви деревьевъ. Верховіття у тернів стинає, меншому брату примішу покидає. Макс.
Заваля́щий, -а, -е. Завалявшійся, плохой, мало пригодный.
Зт.. Cм. ст..
Ли́ста, -ти, ж. = литка. Вх. Лем. 432.
Присилування, -ня, с. Принужденіе. Правда, 1868, стр. 437.
Сутемрявий, -а, -е. Темный. Із своїх низьких да сутемрявих хат. К. Дз. 179.
Халасун, -на, м. Лакомка, обжора. Желех.
Цурпалок, -лка, м. = цурупалок. Черк. у. Ум. цурпалочок. Грин. ІІІ. 310.
Читець, -тця, м. = читач. Ном. Од видавця, І.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОСТУДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.