Безвинність, -ности, ж. Невиновность, невинность, неповинность.
Важити, -жу, -жиш, гл. 1) Вѣсить; имѣть вѣсъ. Він таки має вагу, важить. 2) Взвѣшивать. Поламались терези, сіль важучи на вози. 3) Имѣть значеніе, вѣсъ, значить. Знайду собі иншого.... ти мені не важиш нічого. Що він на своєму господарстві важить? що він за чоловік? 4) Иметь виды, мѣтить; умышлять, покушаться. Я двох люблю, я двох люблю, — на третього важу. На віщо ж ти важиш: чи на мою ясненькую зброю, чи на мого коня вороного, чи на мене, козака молодого. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, — там я вражу. Хто на моє здоров'я важить, той (сам його) не має. Він уже давно важив на нас. на новий рік мав хату запалити, а це от обікрав таки. 5) — чим. Рисковать. Не раз, не два через плоти лазив, не раз, не два здоров'ям важив. 6) — легко. Придавать мало значенія, не придавать особаго значенія. Не годилось так легко важити тієї сили.
Веретінце Cм. веретенце.
Дітопрода́вець, -вця, м. Продающій дѣтей. Нехай Бог тебе поб'є, дітопродавець.
Круг I, -га, м. 1) Кругъ, окружность, круговая линія. 2) Горизонтъ, кругозоръ. вже со́нце в крузі. Солнце на горизонтѣ. Зійшли мої літа, як вихор з круга світа. Щоб ти пішов круга світа. (Проклятіе). Бодай йому з круга світа повернуло! (Проклятіе). 8) Кругъ, составленный расположившимися по окружности предметами, людьми. Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки. 4) Кругъ (дороги), объѣздъ. Хто кругу не боїться, — далі становиться. 5) Извѣстная часть (пудовъ до 2 — 3) волокна неньки, льна, намотанная на деревянный обручъ. Сорт: кругів прядіва. 6) — коліс. Комплекта колесъ для воза. 7) Площадь, ограниченная окружностью. 8) Кругъ деревянный, металлическій и пр. — отдѣльный или какъ часть различныхъ снарядовъ, посуды, мебели и пр. Такъ, кругом называется дно деревянной посуды, вырѣзанное, но еще не обработанное ; круг является одною изъ двухъ сторонъ колиски , частью м'яльниці (. 9) Родъ деревяннаго столика у гуцульской печи, на который выкладывается приготовленная кулеша. 10) Въ повозкѣ: каждая изъ двухъ поперечныхъ стѣнокъ кузова. 11) — гончарський. Кругъ, станокъ гончара; устройство: вертикально стоящее веретено, которое своей пяткой, спіне́м, вращается въ подшипникѣ, лежащемъ на полу; верхній конецъ верете́на прикрѣпленъ къ высокой скамьѣ, называемой лавиця, при помощи жабки, дощечки съ выемкой; внизу на веретенѣ нижній кругъ, — спідняк, вращаемый ногами, а вверху — верхня́к, меньшій кругъ, на которомъ формуютъ посуду. Полтавскія названія частей круга: веретено — веретено, п'ятка — деревянная подставка для круга, порплиця — желѣзный подшипникъ для веретена, а дучка — лунка въ ней, лава = скамья, коник = жабка, спідняк, сподень, кружка — нижній кругъ, верхняк, голова, головка, кружалко — верхній кругъ; спиці — большею частью круглыя деревянныя трос ти, въ числѣ шести, образующія подпорку для нижняго круга и располагающіяся подъ нимъ въ видѣ круглой клѣтки; шпеник желѣзный стержень на верхнемъ кружкѣ, на который накладывается комокъ глины при формовкѣ. Нѣсколько различаясь по своей конструкціи, круги́ бываютъ: шльонський, головатий, шестерня, воло́ський. 12) Тулья шапки. 13) Темя головы? Болить моя головонька від самого круга. 14) Участокъ поля. Там же мі стоїть три круга ярини, пішли її жати три красні дівчини. В сьому крузі луччі буряки, аніж на низу. 15) Переносно: область. Будем висліжувати, світогляд народа в крузі релігії. 16) — дугану. Пятьдесятъ пачекъ табаку (курит.). Ум. кружечок, кружок.
Ми́канка, -ки, ж. Худшій сортъ пряжи.
Нежит, -та, м. = нежид.
Покритка, -ки, ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. Cм. покривати 3. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! То покритка попід тинню з байстрям шкандибає.
Попірчити, -чу, -чиш, гл. Побить, трепку дать. Трохи мене півень не попірчив, уже був хвіст ростопірчив.
Провинонька, -ки, ж. Ум. отъ провина.
