Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орнаута

Орнаута, -ти, ж. = арнаутка. Озимини по півтори, а орнаути копу, — треба її змолотити та доброму хлопу. Грин. III. 635.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 63.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРНАУТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРНАУТА"
Бебехнутися, -нуся, -нешся, гл. Упасть, шлепнуться. Він як бебехнеться об поміст, так і брязнув, і задзвенів. Стор. І. 66.
Діря́вий, -а, -е. = Діра́вий. Пазуха була дірява. Грин. ІІІ. 655. Рудч. Ск. І. 153.
Загрі́мати и загри́мати, -ма́ю, -єш, гл. 1) Загремѣть, застучать. 2) — на кого. Закричать на кого. Батько часом на нього загрима. О. 1862. VIII. 19. 2) — кого. Постоянными криками, бранью отупить кого. Ще в сповиточку загримають тебе. МВ. І. 45.
Зами́нка, -ки, ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = замняток. Вх. Зн. 19.
Зозвати Cм. ззивати.
Перехмарити, -рить, гл. безл. О тучахъ: разойтись.
Пожемчужити, -жу, -жи́ш, гл. Покрыть жемчугомъ. Голубонько мій, коли б же ти жив, я б твої крила позолотила, я б твої пір'я пожемчужила. Чуб. V. 346.
Поратування, -ня, с. Спасеніе, помощь.
Пропостити, -щу, -стиш, гл. Пропостить.
Пустинник, -ка, м. = пустельник. Гн. II. 95.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРНАУТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.