Буковинський, -а, -е. Относящійся къ Буковинѣ, буковинскій.
Бусурманитися и бусурменитися, -нюся, -нишся, гл. Басурманиться.
Відректи, -ся. Cм. відрікати, -ся.
Говоріння, -ня, с. Говореніе, манера говоренія.
Долі́вка, -ки, ж. Земляной полъ, вымазанный глиною. Скриня... одчинена, розбитий замок лежить коло неї на долівці. Ум. долі́вонька, долі́вочка.
Коренити, -ню́, -ни́ш, гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кого попало і корениш, і ганить.
Повіт, -ту, м.
1) Уѣздъ. Таких ведмедів на приміті ще трохи є у нашому повіті.
2) повітами. Мѣстами, полосами. Оцей сніг випав не скрізь, а повітами: от за Любар, то й нема вже.
Родзиночки, -чок, ж. мн. Ум. отъ родзинки.
Стяг, -гу, м. Знамя. Усе живе, усе правдиве, усе чесне і до діла гаряче збіратиметься навкруги сього славетного стягу.
Ум'якніти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться мягкимъ.
