Гніт, -ту, м.
1) Прессъ; тяжесть, наваленная съ цѣлью сдавить. Сир під гнітом лежить.
2) Гнетъ, притѣсненіе. Весь віковічний гніт, вся ненависть виявлялась тим диким вогнем в його очах.
3) Огонь, разведенный на припічку, когда въ печь сажаютъ хлѣбъ. Cм. гнітити хліб.
Житце́, -ця́, с. Ум. отъ жито.
Запам'Ятува́ти, -ту́ю, -єш, гл. = запам'ятати. Школяр добре запам'ятував кожне слово.
Князівський, -а, -е. = княженецький. Ми роду князівського.
Піяцтво, -ва, с. Пьянство.
Позасвічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Зажечься (во множествѣ). Сами свічі позасвічувалися.
Прикорень, -рня, м.
1) Часть ствола у корня, пень.
2) = прикол. Боли держить на прикорні. Порося з прикорнем утекло.
Рюмса, -си, об. Плакса.
Стоячки нар. Стоймя.
Торохтіння, -ня, с. Стучаніе, громыханіе.
