Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опук

Опук, -ку, м. 1) Выпуклость. Харьк. 2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли. Мнж. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУК"
Бервення, -ня, с. соб. Бревна; стволы и сучья деревъ, наносимые водой. Вх. Зн. 2.
Гугна́вець, -вця, м. Гнусливый человѣкъ. Желех.
Зачаро́вувати, -вую, -єш, сов. в. зачарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Очаровывать, очаровать, обворожить. А тихо коло тебе, як зачаровано. МВ. (О. 1862. III. 34).
Зганьби́ти, -блю́, -би́ш, гл. Опозорить, обезчестить, осрамить.
Кушнирський и кушнірський, -а, -е. Скорняческій. Цехи: різницький, коновальський, кушнірський, ткацький, шаповальський. Котл. Ен. III. 44. Він і кушнірську роботу знає. ЗОЮР. І. 48.
Нетопа, -пи, ж. Не топящая печи (о лѣнивой женщинѣ). Ном. № 10781.
Пригромитися, -млюся, -мишся, гл. Нахлынуть, собраться массой. Як пригромлять люде до колодязя, дак дотовпу нема.
Стукнутися, -нуся, -нешся, гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота. Стор. МПр. 42.
Чаклун, -на, м. Колдунъ, чародѣй.
Щепій, -пія, м. Оспопрививатель. Щомісяця ходить оцей щепій, до попа та доглядається, яким дітям треба щепити віспу. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.