Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опук

Опук, -ку, м. 1) Выпуклость. Харьк. 2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли. Мнж. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУК"
Зажа́ти Cм. зажинати.
Палічка, -ки, ж. Ум. отъ палиця.
Підкидач, -ча, м. Подбрасыватель.
Повбиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Убиться (о многихъ). Ном. № 7541.
Пройти, -ся. Cм. проходити, -ся.
Розшахвувати, -вую, -єш, гл. Расточить, промотать.
Росхряпень, -пня, м. Разбитый, расколотый предметъ. Черк. у.
Самохіттю нар. Добровольно, по своей волѣ. Сам погинув.... чи самохіттю, чп так уже Господь його покарав. МВ. І. 158.
Хвасувати, -сую, -єш, гл. 1) Прилаживать, пригонять. 2) Фальшить, идти неправильно. Колесо хвасує.  
Шкарадний, -а, -е. Гадкій. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.