Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опук

Опук, -ку, м. 1) Выпуклость. Харьк. 2) опук. Особый видъ крымской бѣлой соли. Мнж. 188.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПУК"
Баришницький, -а, -е. Принадлежащій свойственный барышнику, барышническій.
Дре́млик, -ка, м. Раст. Orchis morio.
Злива́ння, -ня, с. 1) Сливаніе; поливаніе. 2) = зливки 2. Новомоск. у. Слов. Д. Эварн.
Полоть, пілтя, м. = полоток. Пілтя ніхто не мастить. Ном. № 13281.
Полушка, -ки, ж. Полушка, 1/4 копейки. Грин. III. 546. Баба рака купила, три полушки дала; баба рака зварила, добра юшка була. Н. п.
Поскорчувати, -чую, -єш, гл. Покорчить. Руни поскорчує та позводить. Кв.
Привичити Cм. привичати.
Ріп'як, -ка, м. Раст. Carduus nutans L. ЗЮЗО. І. 115.
Собольовий, -а, -е. = соболевий. А на йому шуба собольова. Чуб. III. 455.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПУК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.