Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ополок

Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОК"
Блюзнити, -ню́, -ни́ш, гл. Богохульствовать, кощунствовать.
Височенний, -а, -е. Очень высокій. Височенний хрест поставив. Шевч. 596.
Вутеня, -няти, с. = утеня. Нехай мої вутенята в городі у тебе. Грин. ІІІ. 250.
Зов'ялий, -а, -е. и пр = зів'ялий и пр.
Накорми́ти, -млю́, -миш, гл. = нагодувати. Ворога не гніви: напій, накорми і на дорогу хліба-соли дай. Ном. № 9550.
Пайматчин, -на, -не. = паніматчин. В пайматчину одігся бронь. Котл. Ен. VI. 74.
Подертися, -ру́ся, -решся, гл. 1) Порваться, изорваться. Ой як лиштва подереться, пишання минеться. Чуб. 2) Исцарапать другъ друга. Подерлися, як пес з котом. Чуб. І. 290.
Познати Cм. познавати.
Теплісічкий, -а, -е. = теплісінький. Шейк.
Чуйність, -ности, ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.