Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ополок

Ополок, -лку, м. У кожевниковъ: кожа съ брюха животнаго. Вас. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОЛОК"
Джереля́стий, -а, -е. Богатый источниками, родниками. Джерелястий, криничастий ставок. Г. Барв. 136.
Змішати, -ся. Cм. змішувати, -ся.
Перезування, -ня, с. Перемѣна обуви, переобуванье. до перезува́ння чо́боти. Оба сапога на одну колодку. Гол. Од. 15.
Понаїжджати, -джаємо, -єте, гл. = понаїздити. Тут стали рушати й наші, що з борошном понаїжджали. Кв. Понаїжджають у гості. ЗОЮР. І. 164.
Продавання, -ня, с. Продажа, продаваніе. Харьк. у.
Топорище, -ща, с. 1) Рукоятка топора, топорище. Шух. І. 175, 176. Як утопає, сокиру давав; а як порятують, і топорища жалує. Ном. 2) Въ топорці і келефі — самая палка. Шух. І. 289, 273, 274.
Трупішати, -шаю, -єш, гл. Трухнуть, истлѣвать, гнить, уничтожаться. Шейк.
Угнівитися, -влю́ся, -ви́шся, гл. = угніватися. Дуже вгнівивсь на мене. МВ. І. 30.
Холітати, -таю, -єш, гл. = хитати. Вх. Зн. 76.
Чужоземщина, -ни, ж. 1) Чужія, иностранныя земли. Поїхав у чужоземщину. ЕЗ. V. 8. 2) Иностранецъ, все иностранное. Мова московського панства, помазаного чужоземщиною. К. ХП. 121.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.