Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оповіщатися

Оповіщатися, -щаюся, -єшся, сов. в. оповіститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Объявлять, объявить о себѣ, являться, явиться. Я піду оповіщуся у волость. 2) Заявлять, заявить. Пішов до попа оповіщатися, що думка сина женити. Черн. г. Оповіщуся старостою, старшиною та, й до мирового. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІЩАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПОВІЩАТИСЯ"
Заква́шуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. заква́ситися, -шуся, -сишся, гл. Закисать, закиснуть.
Зга́рен, зга́рний, -а, -е. = зугарний. Він не згарен, він не здатен мене цілувати, тіки згарен, тіки здатен мене роззувати. Грин. III. 613.
Орапеня, -ня́ти, м. Арапченокъ, негритенокъ. К. Дз. 170.
Осінній, -я, -є. Осенній. Прийде ніч осінняя, ні з ким говорити. Чуб. V. 872.
Проманіжити, -жу, -жиш, гл. Побить кого. Я його добре проманіжив, — знатиме, як мене займати.
Рамак, -ка, м. = рубель 2. Вх. Лем. 459.
Рубатися, -баюся, -єшся, гл. Рубиться. Рубайся, дерево, кривеє і правеє. Ном. № 12802. Свій з своїм січися, рубайся, а чужий не мішайся. Ном. № 9452.
Скнаро нар. Скупо, скаредно.
Суятитися, ячуся, -тишся, гл. Безпокоиться, хлопотать, изнуряться, существовать въ жалостномъ положеніи. Вх. Зн. 68.
Шіснадцять, -тьо́х числ. Шестнадцать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПОВІЩАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.