Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опилок

Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИЛОК"
Борідонька, борідочка, -ки, ж. Ум. отъ борода.
Заміша́нець, -нця, м. Малороссъ изъ окрестностей Коросно, живущій среди мазуровъ. Вх. Лем. 416.
Зласка́витися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивиться, умилосердиться.
Знемилити, -лю, -лиш, гл. Сдѣлать непріятнымъ. Світ мені знемилила. Г. Барв. 72.
Посмик, -ка, м. 1) У бороны: веревка конопляная, чаще скрученная изъ ствола молодого дерева, однимъ концемъ зацѣпленная за уголъ бороны, а на другомъ имѣющая валекъ съ постромками, въ которыя впрягается лошадь; иногда посмик бываетъ желѣзный. Подольск. г. Н. Вол. у. 2) Penis. Новомоск. у.
Прибічи гл. = прибігти. Вх. Уг. 263.
Розгладжувати, -джую, -єш, сов. в. розгладити, -джу, -диш, гл. Разглаживать, разгладить. З радощів аж уси собі розгладив. Кв. І. 255.
Сердити, -джу, -диш, гл. Сердить. Щоб не сердить отамана, покинув Оксану. Шевч.
Сичання, -ня, с. Шипѣніе змѣи, гусей Гадюче сичання. О. 1861. III. 31.
Скитальниця, -ці, ж. Скиталица. Моя й скитальниця, моя й горювальниця! Мил. 195. Ум. скитальничка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.