Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опилок

Опилок, -лка, м. = обаполок. Каменецк. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 56.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИЛОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПИЛОК"
Відмочити Cм. відмочувати.
Відсилити, -лю, -лиш, гл. Отвязать. Галиц. Відсилив штирі воли та й повів додому.
Клектання, -ня, с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134.  
Назрива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Нарвать. Хвіялочок на віночок назриваю. Мет. 138.
Наре́патися, -паюся, -єшся, гл. = нарепкатися.
Незмірнонар. Неизмѣримо; безъ мѣры. Дай горівки незміренне, бери грошей незліченне. Гол. І. 171.
Обезлюдити, -джу, -диш, гл. Обезлюдить.
Острога, -ги, ж. 1) Шпора. Гол. Од. 77. Звонять коні копитами, а вояки острогами. Гол. І. стиснути острогами. Пришпорить. Ой як стисне козак Нечай коня острогами, за ним ляшків сорок тисяч з голими шаблями. Лукаш. 110. 3) У пѣтуха: задній палець, шпора.
Пенякуватий, -а, -е. 1) Придирчивый, навязчивый. 2) Упорный, упрямый. О. 1862. Т. 82. Устань, устань, мила, привіз я дубину, тонку та довгу та сукувату, на шею спину пенякувату. Чуб. V. 644. І не бачила такої пенякуватої дівчини — щоб по її було. Черниг. у.
Позамітати, -та́ю, -єш, гл. Замести (во множествѣ). Ой коли б мені та, Господи, ранесенько встати, ой щоб тії два слідочки та й позамітати. Чуб. V. 63.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПИЛОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.