Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнити

Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИТИ"
Бандурний, -а, -е. Принадлежащій, относящійся къ бандурѣ. Бандурна струна. К. Іов. 65.
Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба. Рудч. Ск. II. 162.
Звабля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зва́бити, -блю, -биш, гл. Приманивать, приманить, привлекать, привлечь, прельщать, прельстить. Не могла звабити калачем, а потім тяжко було відбити бичем. Ном. № 8771.
Не нар. Не. Гріх не личком зав'язати, та під лавку сховати. Ном. № 101. Не ходи, не люби, не залицяйся, не піду за тебе, не сподівайся. Н. п.
Невеликий, -а, -е. Небольшой, малый. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3116., Ум. невели́ченький. Грин. III. 94. невели́чечкий, невеличкий. В мене ніжки невеличенькі. Мил. 137. Шумить річка невеличка да й шумить як з лука. Н. п.
Обрати Cм. обірати.
Перейти Cм. переходити.
Перекалок, -лка, м. = перекалка.
Перчик, -ку, м. Ум. отъ перець.
Підліток 2, -шка, м. Однолѣтній ростокъ посаженнаго орѣховаго зерна. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.