Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнити

Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИТИ"
Будячище, -ща, м. Ув. отъ будяк.
Грянча́стий, -а, -е = Гранчастий. Грянчаста чарка. Черк. у.
Доси́нювання, -ня, с. Досиниваніе.
Калювати, -люю, -єш, гл. (оріхи). Калить (орѣхи). Лебед. у.
Крижатий Cм. крижастий.
Обчесати Cм. обчісувати.
Підмогтися, -жуся, -жешся, гл. Поправить свои обстоятельства. Запрацюю щось, підможуся, та візьму таки Наталю. МВ. І. 151.
Повшонок, -нка, м. Маленькій мальчикъ. Черк. у.
Трускавка, -ки, ж. Раст. Pragaria collina Ehrh. Шейк.
Цямрочка, -ки, ж. Ум. отъ ця́мра.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.