Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубнити

Бубнити, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИТИ"
Властивість, -вости, ж. Свойство. Желех.
Вогняний, -а, -е. Огненный. Вогнянії язики. Шевч. Шле святого Ілію на вогняній колісниці. Мир. ХРВ. 31.
Загоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. загороди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Загораживать, загородить, огораживать, огородить. Рот не город — не загородиш. Ном. № 6990. На твій гнів не загорожений хлів. Ном. № 3480.
Костомаха, -хи, ж. = костомара. Желех.
Майсте́рно нар. Мастерски.
Миша́р, -ря́, м. Мѣсто заросшее сорной травой.
Похимородити, -джу, -диш, гл. 1) = похимерувати. 2) Поколдовать нѣкоторое время.
Сусак, -ка, м. Раст. Butomus umbellatus L. ЗЮЗО. I. 115.
Трепотати, -чу́, -чеш, гл. 1) = трепетати. 2) Трясти, потрясать. За нев, за нев два ляшеньки з голими шаблями. Оден іде трепотячи, другий іде тихо. Гол. I. 66.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї). 1) = фик. Вх. Зн. 75. 2) = парубок. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБНИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.