Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бубник

Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 104.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БУБНИК"
Бубнарити, -рю, -риш, гл. = бубнити 1. Цей бубнарь (на весіллі) гарно бубнарить. Новомоск. у. ( Залюбовск.).
Горля́к, -ка́, м. = Горлач. Вх. Пч. II. 9.
Казус, -са, м. Случай. Казус сей так налякав усіх людей, що більше вже ніхто із глузду не скрутився. Гліб. 65.
Келев, -ва, м. = келеп 2. Гол. Од. 70, 80.
Настромлюватися, -лююся, -єшся, сов. в. настромитися, -млюся, -мишся, гл. Натыкаться, наткнуться.
Поприсідати, -даємо, -єте, гл. Присѣсть (о многихъ).
Примислити, -лю, -лиш, гл. Придумать.
Присілок, -лка, м. Приселокъ. Любився парубок з дівкою і ходив до неї з другого присілка. Грин. II. 177. Я вчора їздив на присілок. Могил. у.
Спосібний, -а, -е. 1) Годный, пригодный, нужный. Такий спосібний, як віл до корита. Ном. № 6549. Він мені чоловік спосібний, бо він лісу стереже, то й дров дасть. Камен. у. 2) Удобный, надлежащій, своевременный. Дорога спосібна. Шух. І. 180.
Цірчок, -чка, м. = цвірку́н. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БУБНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.