Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. — кирпу. Важничать, задирать носъ. — на що, куди. Намекать на что. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ.
Завзя́ток, -тку, м. Враждебныя чувства, непріязнь, злобное отношеніе къ кому. Має на мене завзяток.
Зага́дування, -ня, с. 1) Задумываніе. 2) Приказываніе, распоряженіе. 3) Загадываніе.
Коцарка, -ки, ж. Коверница. Сумцовъ Культ. переж. № 18. Харьковскія коцарки. .
Поцілуйко, -ка, м. Любящій цѣловаться.
Поштарювати, -рю́ю, -єш, гл. Быть почталіономъ, ямщикомъ.
Пророка, -ки, м. = прорік = пророк. Як був собі чоловік пророка.
Сказівка, -ки, ж. Часть ткацкаго станка. Cм. блят.
Скотарик, -ка, м. Ум. отъ скотарь.
Хвостатий, -а, -е. Хвостатый, имѣющій хвостъ, съ длиннымъ хвостомъ. Миші хвостаті. Постановить: пускать на раду всіх хвостатих, а куцих не пускать.
