Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

окладка

Окладка, -ки, ж. = окладина. О. 1861. XI. 110.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 47.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКЛАДКА"
Ґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ ґуля.
Двійля́чий, -а, -е = Двійловий.
Єрете́нний, -а, -е. = еретичий. Єретенний сину! КС. 1883. I. 46.
Порозсмикувати, -кую, -єш, гл. Раздергать (во множествѣ).
Поросплітати, -та́ю, -єш, гл. Расплести (во множествѣ). Поросплітала коси. Харьк.
Роха, -хи, ж. Свинья. Вх. Пч. II. 7.
Свідер, -ра, м. = свердел. Подольск. г.
Удака, -ки, ж. Удача. Аф. 312. Удака під Кумейками. Стор. МПр. 68. на вдаку. Наврядъ, едва-ли.
Хвальний, -а, -е. Достойный хвалы.
Хлептати, -пчу, -чеш, гл. = хлебтати. Не погане море, що собаки хлепчуть. Ном. № 5210. Та ж він хлепче кров людськую, мов собака воду. К. МБ. X. 12.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКЛАДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.