Галювати, -люю, -єш, гл.
1) Тащить судно противъ воды людьми или лошадьми.
2) Рыскать. Галювали ціле літо по полю.
3) Пустовать, быть незанятымъ. Чого в тебе город галює, — хиба нема чого посадити?
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту.
Закладни́й, -а́, -е́ Урочный. Закладна робота. На закладного робочого дозорці не треба.
Кумцьо, -ця, м. Ум. отъ кум.
Куряч, -ча́, м. = курець.
Ми́тися, -миюся, -єшся, гл. 1) Мыться. Марусю, дусю, мийся, чешися. 2) Имѣть регулы. Що мені робити: більш году, як не миюсь.
Непохибно нар. Безошибочно, вѣрно.
Одинадцятий, -а, -е. Одинадцятый. Уже твої хорти одинадцяті двері гризуть.
Тупиця, -ці, ж. = тупак. Як добре плече, то й тупиця січе.
Український, -а, -е. Украинскій. Народ наги український спокон-віку в хліборобстві кохався. Як іде український козак, то й корчму минає. Поки Рось зоветься Россю, Дніпро в море ллється, поти серце українське з панським не зживеться. Шекпірови твори з мови британської мовою українською поперекладав П. А. куліш. Збірники українських пісень. Українська література.
