Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озлість

Озлість, -лости, ж. Досада, злость. Кульбашного взяла озлість. О. 1861. X. 22. Піддружний з озлістю сказав. Алв. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗЛІСТЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗЛІСТЬ"
Бенькетарь, -ря, м. Гуляка, любитель пировъ. Пани поробились домонтарями, бенкетарями. К. Гр. Кв. 10.
Брехіт, -хоту, м. Лай. Желех. Cм. 1. брех.
Вишкварити, -рю, -риш, гл. Вытопить жиръ.
Корноз, -за, м. = кнур. Вх. Лем. 427.
Ліс, -су, м. Лѣсъ. Кривого дерева в лісі найбільше. Ном. № 2454. В ліс дров не возять. Ном. № 1456. Ум. лісок, лісонько, лісочок. За темними лісоньками плаче дівка слізоньками. Чуб. V. 187. Прилетіла зозуленька з темного лісочку, сіла, пала, закувала в зеленім садочку. Чуб. III. 164. Ув. ліси́ще. Ви, ліси-лісища, ви, бори-борища. Чуб. І. 135.
Навереща́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Накричать, наговорить рѣзкимъ крикливымъ голосомъ. Наверещала повну хату, та все чортзна-що!
Нехтувати, -тую, -єш, гл. 1) Не беречь, небрежно относиться. От одежа в його й гарна, коли ж він нехтує нею. Гадяч. у. Нехтувать одежину. Ном. № 11133. Вона грошима нехтує. Борз. у. 2) Пренебрегать.
Орчик, -ка, м. = барок. Kolb. І. 67. Величається як порося на орчику — важничаетъ, чванится. Ном. № 2495.
Стравувати, -вую, -єш, гл. Кормить, питать, содержать.
Упороти, -рю, -реш, гл. Сдѣлать что-либо съ силой; съѣсть много. Сосн. у. батько гарячку впоро́в. Отець поспѣшилъ. Зміев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗЛІСТЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.