Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ожина

Ожина, -ни, ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. Ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Пестить було її всяк: і голубко моя вірная, і ожинко повная, і перепілко моя утішная. Г. Барв. 107. 2) мн. ожини. Раст. Rubus caesius. Лв. 101. Cм. колодюх, деринник.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖИНА"
Вигадчиця, -ці, ж. = вигадниця. Дочка була вже така вигадниця, що нехай Господь боронить. МВ. І. 26.
За́висть, -сти, ж. Зависть. Вам на зависть, а їй на користь. Ном. № 11593.
Коськати, -каю, -єш, гл. Призывать лошадь крикомъ: кось-кось!
Підпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. підпря́сти, -пряду, -де́ш, гл. Прясть, припрясть. Кажуть мені кужіль прости, кажуть підпрода́ти. Грин. III. 416.
Пригара, -ри, ж. 1) Пригорѣлыя части кушанья. 2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка. Н. Вол. у.
Рюмсання, -ня, с. Плачь.
Соболя, -ляти, с. Молодой соболь. МУЕ. III. 149.
Суто нар. Совершенно, чисто. Піднести їй на болячку ту суто золоту гіллячку. Котл. Ен. III. 62.
Трачарь, -ря, м. = трач 1. Хотин. у.
Церемонія, -нії, ж. 1) Церковная церемонія. 2) Жеманство, стѣсненіе. Без церемонії оглядали кожну паню. Левиц. Пов. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.