Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оженіння

Оженіння, -ня, с. Женитьба. Ти вже аж обрид мені з своїм оженінням. Ум. оженіннячко. Єсть у вас синки на оженіннячку, єсть у вась дочки на даваннячку. Чуб. III. 468.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 44.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЖЕНІННЯ"
Балясувати, -сую, -єш, гл. Шумѣть. Шейк. Болтать, балагурить? Побігла до полюбовника да там з веселости і давай балясувати да хвалиться, що вже чоловіка нема на світі. Рудч. Ск. І. 172.
Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать. (Галиц.). Желех.
Возитися, -жуся, -зишся, гл. 1) Возиться. Рубайсь, дерево, возись, дерево, й кладись. Рудч. Ск. І. 91. 2) Возиться, заниматься. Возиться, як кіт з салом. Ном. № 2593.
Десятолі́та, -літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. ІІІ. 34).
Засса́ти, -ссу́, -ссе́ш, гл. Начать сосать.
Зняти, -ся. Cм. знімати, -ся.
Клептіти, -пчу, -чеш, гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.
Погуба, -би, ж. Погибель. Відратуйте, отче, душу від погуби. Гн. II. 43.
Подонишпорюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Доискаться, докопаться.
Пороздражнювати, -нюю, -єш, гл. Раздразнить (многихъ).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЖЕНІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.