Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одутий

Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУТИЙ"
Ара́бія, -бії, ж. Аравія. Желех.
Бублейниця, -ці, бублешниця, -ці, ж. Пекущая бублики и торгующая ими. Котл. Ен. VI. 14. Піднялись на місто йти бублейниці, палянишниці. Кв. Була у нас на селі бублейниця. МВ. ІІ. 195.
Вимерти Cм. вимірати.
Додру́жбити, -блю, -биш, гл. Пробыть дру́жбою (Cм. Дру́жба во 2-мъ знач.) до какого либо случая. І ти дружбо, і я дружбо, оба сьмо сі дружби, ой вже ми ся додружбили вояцької служби. Гол. ІІ. 803.
Дуж, -жа, -же 1) = дужий. Ном. № 8792. 2) чим-дуж. На сколько силъ хватить. Другий раз як прісне, то чим-дуж тікай у вівтар. Чуб. І. 202.
Наді́ти Cм. надівати.
Письмацький, -а, -е. 1) Принадлежащій грамотею. 2) Принадлежащій плохому писателю. Письмацькі куколі пшениці не зашкодять. К. МБ. II. 119.
Пригінний, -а, -е. 1) Работающій по понужденію, отбывающій повинность натурой. 2) О волѣ: ходящій въ пригоні 3. Волч. у.
Ржання, -ня́, с. Ржаніе. Навчив його, мов сарану, скакати і голосним, лякати серце ржанням. К. Іов. 69.
Розмаїто нар. Разнообразно. Думала.... люде розмаїто. Гн. II. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДУТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.