Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одутий

Одутий, -а, -е. Обрюзглый, раздутый. Одутий, аж посинів. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 43.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДУТИЙ"
Бачко, -ка, м. Имя собаки. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. II. 154.
Глаїти, глаю, -їш, гл. Успокаивать. Желех.
Ді́сне нар. = Дійсне. (Дѣйствительно, именно). Так воно дісне єсть, як вони тобі сказали. МВ. ІІ. 12
Зата́кати, -каю, -єш, гл. Начать поддакивать.
Луття́, -тя́, с. соб. 1) Вѣтви или прутья лозы, ивы (корзиночной). Вх. Зн. 34. 2) Липовая кора для лаптей, лыко. КС. 1893. XII. 448. Cм. лут.
Ля́гома, -м, с. мн. = лягови. Пізно, об лягома приїхав. Зміев. у.
Наї́зжий, -а, -е. Пріѣзжій, заѣзжій. Дав приказ, щоб наїзжі купці йшли її одчитувати. Рудч. Ск. II. 29.
Налиця́тися, -ця́юся, -єшся, гл. Налюбезничаться; наухаживать.
Плистка, -ки, ж. = плиска а, б, в. Вх. Пч. II. 12.  
Розділ, -лу, м. 1) Раздѣлъ, дѣлежъ. 2) Глава (въ книгѣ). Противні мені статут і розділи. Котл. Н. П. 3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ. Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив. ЗОЮР. І. 124.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДУТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.