Війтівство, -ва, с. Должность війтова.
Вішальниця, -ці, ж. Висѣлица.
За́кло, -ла, с. Кусокъ земли, вдающійся въ чужую землю.
Зателе́нькати, -каю, -єш, гл. = задзеленькати. Тут бо саме зателенькав дзвінок. Загув великий дзвін з дзвіниці і роскотився в повітрі. За ним тихо зателенькали маленькі дзвоники.
Каштелян, -на, м.
1) Кастелянъ, управитель замка.
2) Сановникъ, засѣдавшій въ сенатѣ въ Польшѣ. Ті вельможнії каштеляни і старости... пійшли в неволю до Криму. Він каштелян і райця королівський.
Коротушка, -ки, ж.
1) Ум. отъ коротуха.
2) Короткая свитка.
Оплін, -ну, м.
1) Въ повозкѣ: деревянная подушка, лежащая на оси; на ней лежитъ кузовъ.
2) Перекладины, положенныя на копылы въ саняхъ для связки полозьевъ. Брацл.
Поросклеюватися, юємося, -єтеся, гл. Расклеиться (во множествѣ). На дощі стільці постояли та й поросклеювались.
Почин, -ну, м. Начало. З почину були самовидцями. Як небо блакитне — нема йому краю, так душі почину і краю немає. Дайте нам на почин.
Селех, -ха, м. = селезень. Ум. селешо́к.
