Білик, -ка, м. 1) Стальной двуручный рѣзецъ для очистки кожъ. 2) Самецъ бѣлки.
Ду́чка, -ки, ж. Вобще дыра, отверстіе, ямка. Небольшая ямка въ землѣ при различныхъ дѣтскихъ играхъ: в сви́нку, в ма́сла, в ґльо́ґа. Лунка, въ которой вращается конецъ веретена въ гончарномъ кругѣ. ду́мки — мелкія отверстія въ сводахъ гончарной печи для пропуска огня. дучка = дучайка. Ум. ду́чечка.
Кигикання, -ня, с. Крики чайки.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Нирок, -рка, м. Ныряніе. нирка дати. Нырнуть.
Обшморгати Cм. обшморгувати.
Ож сз.
1) Вотъ. Ож побачить.
2) Что. Ай, коби Марта знала, ож її родина іде. Ож би. Хотя би. Ож би усі звізди з неба писарями стали, та еще би мої гадки не переписали.
Продухвина, продуховина, -ни, ж. Продушина; прорубь. Поставили ятірі у продуховині. На яру ставочки здавались якимись продухвинами.
Промашка, -ки, ж. Значительное разстояніе для прохожденія, большая проходка. До Василькова звідсіль добра промашка.
Рунати, -на́ю, -єш, гл. = лунати.