Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оглабля

Оглабля, -ля, с. и оглаблі, мн. = оголони. Желех. Вх. Зн. 43.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 35.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАБЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГЛАБЛЯ"
Вивернениця, -ці, ж. Валежникъ, вѣтроломъ. Вх. Зн. 6. Cм. вивертень.
Гру́шечка, -ки, ж. Ум. отъ груша.
Ди́бу, ди́бу, меж. Припѣвъ въ пѣснѣ. Ой пас вівці да на Бондарівці, положив бурдюх да на могильці. Дибу, дибу! Чуб. V. 1086.
Доставля́ти, -вля́ю, -єш, гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли. Чуб. І. 162.
Кий I, ки́я, м. 1) Палка, трость. Язик доведе до Київа і до кия. Ном. № 1125. Один тілько мій Ярема на кий похилився. Шевч. 207. 2) Дубина, палка, на концѣ которой шаровидное утолщеніе отъ оставленной части корня. Приходить багато народу з мечами й киями. Єв. Мр. XIV. 43. Ум. кийок, кийочок. Которий козак не міє в себе шаблі булатної, пищалі семип'ядної, той козак кийка на плечі забірає, за гетьманом Хмельницьким ув охотне військо поспішає. Мет. 391, 392. Ув. киюра, кияка, кияра. Як сім раз одважить киякою, то хліба більше не їстимеш. К. ЧР. 273.
Межува́тися, -жуся, -єшся, гл. Размежевываться.  
Ми́зя, -зі, об. Плакса.
Паперець, -рцю, м. = папірець. Сип перець на паперець. Мет. 189.
Пиріяка, -ки, м. Ув. отъ пирій. Лебед. у.
Покриття, -тя, с. 1) = покривало. 2) Одежда. Покриття літушне. Вх. Уг. 260. Ум. покри́тенько. Дай, матінко, покритенько на своє дитятенько. О. 1862. IV. 35.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГЛАБЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.