Відцуруватися, -руюся, -єшся, сов. в. відцуратися, -раюся, -єшся, гл. Отрекаться, отречься, отказаться отъ кого; отчуждаться. Не одну сотню років по п'ять раз вони од старої науки й словесности одцурувались. Ой чули через люде — тебе рід одцурався. Коли б пан за плуга взявся, то й світа б відцурався.
Гільчастий, -а, -е. = гіллястий Стоїть дуб гілчастий. гільчастий скатерть? (вар. дрябчастий, квітчастий).
Ковальний, -а, -е. Для ковки употребляющійся (о молоткѣ).
Навверле́ нар. 1) Наоборотъ. 2) Напрямикъ, не держась дороги (пойти); грубо напрямикъ (сказать). Сказати павверле.
Неволити, -лю, -лиш, гл. Принуждать, насильно заставлять. Неволити нікого не можна.
Перевоза, -зи, ж. Переправа. Cм. перевіз 2. Ум. перево́зонька. Ой чи ти, бурлаче, рибу ловиш, чи ти, бурлаче, перевозиш? — Гірка моя перевозонька.
Підданство, -ва, с.
1) Подданство.
2) Состояніе въ крѣпостной зависимости.
Потовкмачити, -чу, -чиш, гл. = потовкти. Хома думав, що ще трохи його потовкмачив, — принявсь лежачого шкварити.
Рацавка, -ки, ж. = рапавка.
Солодісінький, -а, -е. Очень сладкій: очень пріятный. Які солодісінькі години переживаю я.
