Бігучка, -ки, ж. = бігавка.
Захорона, -ны, ж. Защита.
Луп, -пу, м.
1) = дерун. Бодай вас луп облупив.
2) Добыча военная. Величалися дейнеки будинковим лупом.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Окличник, -ка, м. Глашатай. Скрізь по віщовому місту почили гукати окличники: У раду! у раду!
Очко, -ка, с. 1) Ум. отъ око. Там то очка як терночок. 2) Отверстіе въ ульѣ для пролета пчелъ. Не стромляй палічки в очко, бо пчола вкусить. 3) Петля въ сѣти и вообще въ вязаньи. 4) Часть начиння. (Cм.). 5) Значекъ на картѣ. 6) Квадратъ на шахматной доскѣ. 7) Камешекъ въ перстнѣ. Ой дав мені Іван перстінь із трьома очками. 8) — волове, риб'яче. Птица Sylvia nisoria. 9) мн. очки. Растеніе: Пастушья сумка, Capsella bursa pastoris. 10). о́чка жабині. Растеніе: Myosotis intermedia. Cм. вічко. 11) очко́ волове. Раст. Inula salicina.
Позмокати, -ка́ємо, -єте, гл. Измокнуть (о многихъ). Ну, вже ж і позмокали ми сьогодні, і рубця сухого нема.
Причащати, -ща́ю, -єш, гл. Причащать. Занедужала небога, — уже й причащали.
Уписувати, -сую, -єш, сов. в. уписати, -шу, -шеш, гл.
1) Вписывать, вписать.
2) Списать, умѣстить писавши, уписать. Це наказали, що на воловій шкурі не впишеш.
Шріт II, меж. для выраженія пѣнія крапивника.
