Доцу́пити Cм. доцуплювати.
За́ріб, -робу, м. см. зарібок.
Кондури, -рів, мн. Родъ сапогъ у жителей Покутья галицкаго.
Непевність, -ности, ж.
1) Невѣрность, ненадежность.
2) Неувѣренность, сомнѣніе, колебаніе.
3) Подозрительность, сомнительность.
4) Опасность, ненадежность.
Перевдяг, -гу, м. Переодѣванье, также одежда, въ которую кто-либо переодѣлся. В чернечому перевдязі козак. До Київа ти крадькома перевдягом серед ночі мандруєш.
Пізріти, -зрю, -риш, гл. = піздріти. Пізрю горі, долів, — не виджу милого; пізрю же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький... оре.
Плюсковатий, -а, -е. Плоскій, сморщенный, приплюснутый.
Розметати, -та́ю, -єш, гл.
1) Разметать, разбросать. Розметаю всіх, як вітер мете пил з дороги. Крукам, вранам розметала.
2) Разорвать, разметать. Охота як наскочила, — розметала його. Щоби того пистолета куля розметала, що я молоденька на нім присягала.
Утікачка, -ки, ж. Бѣглянка.
Цікавий, -а, -е. 1) Любопытный, интересующійся, любознательный. «Хто се, хто се?» спитаєте цікаві дівчата. Що люди собі про нас балакают, — не цікавий я знати. На все цікавим оком спозирає. 2) Бойкій, живой, шустрый. Яке цікаве! 3) Смыслящій, искусный. Цікавий козак, та босий. Цікавий, як циган до бджіл. В єднім селі був бардзо цікавий коваль; бувало як вистригне плуга, рало, сокиру, або окує вола, то на чудо, аж сміється. 4) Интересный. Се дуже цікава річ. Ум. цікаве́нький.