Безталанниця, -ці, ж. Несчастная женщина, горемыка. Доню одинице та й безталаннице! Ум. безталанничка, безталанночка. Моя дочка безталанничка і бездольничка. А вона, безталанночка, поклонилась. То ж ваша дочка безталанночка, що без долі вродилась, без щастя зросла.
Білявина, -ни, ж. = білявка. Через тоту білявину дома не ночую.
Відгортатися, -таюся, -єшся, сов. в. відгорнутися, -нуся, -нешся, гл. 1) Отгребаться, отгресться. Єсть там такий млин і дванадцять каміней, що само і мелеться, і само насипається, само відгортається і само в мішки набивається. 2) Отворачиваеться, отворотиться. 3) Перестать ласкаться. Пригорнулась дівчина до козака, як сонечко зійшло, а відгорнулася, як сонечко зайшло.
Канути, -ну, -неш, гл.
1) Капать, течь. Держить палаш в правій руці, а з палаша кровця кане. Ой зоре, зоре! — і сльози кануть, — чи ти зійшла вже на Україні?
2) Исчезать. Зірочка покотилась, далі друга, третя — і поховались у синьому небі, мов у море канули. Бідна ж моя голівонько! всі надії мої канули.
Ластовиця, -ці, ж.
1) = ластівка 1. Райські птиці ластовиці весело співають.
2) = ластівка 2.
Обсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. обсунути, -ну, -неш, гл. Осовывать, осунуть.
Огородина, -ни, ж. Овощи, огородныя растенія. Ганна вийшла оглядати огородину. Cм. городина.
Остріха, -хи, ж. = острішок 1. Кішка скрізь по-під остріхою на горищі бігає.
Розстригати, -га́ю, -єш, сов. в. розстри́гти, -жу́, -же́ш, гл. Разстригать, разстричь.
Салом'як, -ка, м. Нашатырь.
