Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оброчникувати

Оброчникувати, -ку́ю, -єш, гл. Исполнять обѣтъ. Не вперше нам оброчникувати, не вперше й покуту одбувати. К ЦН. 283.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРОЧНИКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРОЧНИКУВАТИ"
Валашний, -а, -е. Оскопленный, выхолощенный. О. 1862. V. Кух. 39.
Ді́дичок, -чка, м. Ум. отъ дідок.
Колдра, -ри, ж. = ковдра. Тещенька зятя жегнала, колдрами двір застилала. Гол. IV. 290.
Навари́ти Cм. наварювати.
Наду́дкуватий, -а, -е. Съ полнымъ стеблемъ. Очерет густий та й надудкуватий. Мил. 105.
Переважувати, -ся, -жую, -ся, -єшся, гл. = переважати, -ся.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Полавочник, -ка, м. Покрывало для скамьи.  
Приповістка, -ки, ж. = приповість. Приповістка батькова за татарський набіг. Мир. ХРВ. 85.
Уїзд, -ду, м. Въѣздъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРОЧНИКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.