Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Відучатися, -чаюся, -чуюся, -єшся, сов. в. відучитися, -чуся, -чишся, гл. Отучиваться, отучиться.
Дочи́тувати, -тую, -єш, сов. в. дочита́ти, -та́ю, -єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист.
Квашений, -а, -е. Кислый, скисшій. Квашене молоко на сир зсілося.
Коло II, пред. 1) Около, вокругъ. Чи не той то хміль, що коло тичини в'ється? Кайдани-залізо ноги повривало, біле тіло козацьке-молодецьке коло жовтої кости пошмугляло. 2) Возлѣ, подлѣ. Заховаю змію люту коло свого серця. Звелів їх садовити купа коло купи. 3) коло чо́го ходити. Заниматься чѣмъ либо. коло ко́го ходити. Заботиться о комъ, присматривать за кѣмъ.
Повапити, -плю, -пиш, гл. Поштукатурить.
Повисвічувати, -чую, -єш, гл. Израсходовать весь свѣтильный матеріалъ на освѣщеніе. Повисвічувала увесь лій.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Починить (во множествѣ).
2) Уладить (во множествѣ).
Примітити Cм. примічати.
Стігло, -ла, с. Мѣсто отдыха, стоянки стада скота, стойло. Женемо ми скотину з лісу на стігло. Cм. тирло.
