Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрізок

Обрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики. Чуб. III. 395. 2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью. Шух. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Воротник, -ка, м. = воротарь. Гол. (Желех.).
Голодня, -ні, ж. = голоднеча. Ном. № 13451.
Горо́жа, -жі, ж. Ограда, огорожа. Грин. ІІІ. 131.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Наздо́птувати, -тую, -єш, сов. в. наздопта́ти, -пчу́, -чеш, гл. Наступать, наступить ногой. До Дмитра — «а мошки, бо тя перескочу»! а по Дмитрі — «а кота, бо тя наздопчу». Ном. № 497.
Наса́лити, -лю, -лиш, гл. Насалить. Губи насалить. Ном. № 8791.
Обмакотирити, -рю, -риш, гл. Остричь очень низко при самомъ тѣлѣ. Оце обмакотирили хлопця, що й тіло світиться. Харьк. у.
Огидливий, -а, -е. = огидний.
Попеститися, -щуся, -стишся, гл. Понѣжиться; поласкаться.
Уза, узи́, ж. Жирный налетъ на водѣ. А вода ж тобі у річці така, шо зверху так і плава уза — через те, шо мочуть шкури в річці. Екатер. г. Слов. Д. Эварн.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІЗОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.