Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрізок

Обрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики. Чуб. III. 395. 2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью. Шух. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Безконешниця, -ці, ж. 1) = безконечник 2. 2) Сказка, безконечно повторяемая черезъ соединеніе конца ея съ началомъ.
Горно́ нар. Гористо. Туди Чхати дуже горно. Міусск. окр.
Колісча, -чати, с. = колісце. Костантиногр. у. Ум. колісчатко.
Накпи́ти, -кплю, -пи́ш, гл. Насмѣяться, вдоволь поиздѣваться. І колько ся з нього накпили. Федьк. Не на теє мене мати родила, щоб Маруся з козака накпила. Грин. III. 239.
Паронька, -ки, ж. Ум. отъ пара.
Патлач, -ча́, м. = патлань. Чуб. VII. 412. Употр. также какъ насмѣшливое названіе для духовнаго лица. Мнж. 188.
Поволятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. поводитися, -люся, -лишся, гл. Изъявлять, изъявить согласіе. Ходив, просив по всьому селу, щоб вони (громадяне) поволились на сході оддать мені землю. Не поволяються. Екатер. у. ( Залюбовск.).
Поназлітуватися, -туємося, -єтеся, гл. Слетѣться (о многихъ). Сороки і ворони поназлітуються і порозхапують кужель. ЗОЮР. ІІ. 23.
Свавільство, -ва, с. Своевольничество. Лубен. у.
Товстобровий, -а, -е. Съ толстыми бровями. Очей страшних, вирлатих, товстобрових. К. ЦН. 187.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІЗОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.