Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрізок

Обрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики. Чуб. III. 395. 2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью. Шух. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Безписьменщина, -ни, ж. Безграмотность. К. (О. 1862. I. 58).
Зале́вчник, -ка, м. Чека въ оси экипажа. Угор. Вх. Зн. 19.
Зубелити, -лю, -лиш, гл. Взнуздывать. Угор.
Кириння, -ня, с. 1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех.
Куштра, -ри, ж. Всклокоченная голова. Уп'явся руками в свою нечесану куштру. Посипалось волосся. Мир. ХРВ. 234.
Переїздити, -джу́, -ди́ш, сов. в. переїхати, -їду, -деш, гл. 1) Проѣзжать, проѣхать. Переїхали поле, переїхали друге, а на третім чистім полі кінь ся спотикає. Чуб. V. 137. Як переїдеш Вересоч, так їдь куди хоч. Ном. 2) Переѣзжать, переѣхать. На чорного сяду, — до моря доїду, на сивого сяду — море переїду. Чуб. V. 366.
Переполошкати, -каю, -єш, гл. = переполохати.
Підбурити, -ся. Cм. підбурювати, -ся.
Умитель нар. Въ клочки, въ дребезги.
Штатульний, -а, -е. Видный, рослый, взрачный. Це не штатульна кобила. Міусск. окр.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІЗОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.