Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрізок

Обрізок, -зка, м. 1) Обрѣзокъ. Ум. обрізочок. Що й обрізочки, то на квіточки, а окравочки, то на хрестики. Чуб. III. 395. 2) говорити без обрізків. Говорить не стесняясь, съ полной рѣзкостью. Шух. І. 34.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІЗОК"
Відчудити, -джу, -диш, гл. Знахарскимъ, вѣдовскимъ способомъ вылѣчить. Прийшла біда до чудана, одчудив він — очуняла. Чуб. V. 1164.
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. І. 134.
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Обхлюпати, -ся. Cм. обхлюпувати, -ся.
Огулом нар. 1) Оптомъ, гуртомъ. Бачите, щоб було посходніш, сторгуємось огулом. Стор. 2) Вообще. Мовлячи огулом, треба сторожко підступати.
Путера, -ри, ж. Деревянный сосудъ для приготовленія овечьяго сыра. Вх. Зн. 58.
Скусник, -ка, м. Скусывающій, откусывающій. Ум. скусничок. Налетів же крячок та й іскусничок, іскусив же він усі яблучка. Грин. III. 142.
Шкураття, -тя, соб. Куски кожи. Позбірав шкураття.
Шмаритися, -рюся, -ришся, гл. Появиться во множествѣ. Вх. Лем. 485.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІЗОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.