Злословити, -влю, -виш, гл. Злословить. І хто твоє ім'я злословить.
Ма́ри, мар, мн. 1) Носилки (для умершихъ). Несли труну на марах бояре. щоб тебе на марах винесло! Желаю тебѣ смерти. (Проклятіе). 2) Cм. мара 3.
Понаскакувати, -куємо, -єте, гл. Наскочить (о многихъ).
Похіпкий, -а, -е. Скорый, бойкій, живой, прыткій. Похіпки́й хлопчак. Похіпки́й кінь.
Поченцювати, -цюю, -єш, гл. Побыть монахомъ.
Пропасть, -ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна.
Славетник, -ка, м.
1) Славный, прославленный человѣкъ. Чому славетникам, тим шейхам, тим емирам так, як йому, Бог жизні не являвся?
2) Въ прежнее время: мѣщанинъ. Нема її в славетників-міщан. Наші крамарі-славетники.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі.
Фуста, -ти, фусти́на, -ни, фустка, -ки, ж. = хуста, хустина, хустка.
Хухряти, -ряю, -єш, гл. Сортировать, разбирать.
