Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брочник

Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОЧНИК"
Вовковина, -ни, ж. Волчья яма. Викопав чоловік вовковину, да й укинув туди медведя, вовка, лисицю й зайця. Рудч. Ск. I. 20.
Єдна́к нар. = однак. Боже, єднак не маєш що робити, то хоць тепер зроби світ. Чуб. І. 142.
Жемчуг, -гу, м. Жемчугъ. Ой там Ганно чка гуляла, жемчуг намисто порвала. Чуб. III. 188. Ум. жемчужо́к.
Ло́пнути, -ну, -неш, гл. Лопнуть. Против вогню і камінь лопне. Ном. № 3299. Щоб ти лопнув! Ном. № 3799.
Передихнути, -ну́, -не́ш, гл. Передохнуть.
Покацубнути, -немо, -нете, гл. Окоченѣть (о многихъ). Ну мороз! поки доїдемо, то й покацубнемо.
Поросписуватися, -суємося, -єтеся, гл. То-же, что и росписатися, но во множествѣ.
Посмутити, -чу́, -ти́ш, гл. Опечалить (многихъ). Грин. III. 494. Гей як заплачу, весь рід посмучу. Чуб. V. 755.
Притомний, -а, -е. 1) Находящійся въ сознаніи. О. 1862. II. 56. Притомна бут, поки і вмерла. Сим. 236. 2) Присутствующій. Притомним при тій пригоді Петрового Михайла був ще Ясько. ЕЗ. V. 31.
Сестричка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сестра. 2) Членъ женскаго братскаго цеха. КС. 1890. VII. 91. 3) Раст. Viola tricolor. Вх. Пч. II. 37.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.