Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

брочник

Брочник, -ка, м. Раст. Gallium mollugo. Лв. 98.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 101.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОЧНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРОЧНИК"
Безжурний, -а, -е. Безпечальный, веселый.
Відгодовувати, -вую, -єш, сов. в. відгодувати, -дую, -єш, гл. Откармливать, откормить.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Заро́шаний, -а, -е. Покрытый росой. Зарошана гречка. Рудан. І. 51.
Каратель, -ля, м. Каратель. Бог один каратель грішних. К. Псалт. 172.
Кійло, -ла, с. Ковыль, Stippa pennata. О. 1862. V. Кух. 38. Ой по горі, по горі, там Грицюхно ходить, там біле кійло косить та коню свойму носить. Грин. III. 462.
Лома́к, -ка, м. пт. крапивникъ, Trogloditus parvulus. Вх. Лем. 432. Ум. ломачо́к.
Примиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. примири́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Ладить, поладить, мириться, помириться.
Прощення, -ня, с. Прощеніе. Тоді він, попросивши прощення у своєї першої жінки, присяг наново буть чоловіком. Рудч. Ск. II. 98.
Шпетний, -а, -е. Безобразный, плохой. Кв. Шпетна дорога. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРОЧНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.