Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрідити

Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІДИТИ"
Богородиця, -ці, ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої Богородиці. Чуб. ІІІ. 325. 2) Молитва къ Богородицѣ: Богородице Діво. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Оченаш, — буде легше для нас. Ном. № 12961. Куца Богородиця. Короткая молитва. 3) Второй день: а) Рождества Христова, б) Пасхи. ХСб. І. 75. 4) Капюшонъ въ плащѣ, свитѣ, буркѣ. Чуб. VII. 419. Тол. Од. 9, 45. КС. 1893. V. 279. Ти б накрив голову богородицею, а то дощ хляє як з решета.
Викорпати Cм. викорпувати.
Дровиня́ка, -ки, ж. Большое полѣно дровъ, бревно. Дві дровиняки, чотирі колики, восім дір, дев'ята щіль. (Загадка: ярмо). ХС. ІІІ. 64.
Засту́кати, -каю, -єш, гл. 1) Застучать. 2) Застичь, захватить, поймать. Застукав, як сотника в горосі. Ном. № 3927. Колись щука застукала в'юна у такім куточку, що не було куди йому утікати. Рудч. Ск. І. 46.
Зата́скувати, -кую, -єш, сов. в. затаска́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Затаскивать, затащить, куда-нибудь. Собаки десь уже і ягня (зарізане) затаскали. Мнж. 134. 2) = запроторити 2. Тимоху (попа, за кару) затаскали в манастир, та ще й на дев'ять місяців. Св. Л. 300. 3) Занимать, занять притащенными предметами извѣстное мѣсто. Затаскав цареві дровами увесь двір. Мнж. 41.
Паленина, -ни, ж. Выжженное мѣсто.
Приманити Cм. приманювати.
Рожин, -на, -не. Принадлежащій розѣ, мальвѣ. Чуб. III. 100.
Розводитися, -джуся, -дишся, сов. в. розвестися, -дуся, -дешся, гл. 1) Разводиться, развестись, разойтись. Нам (чоловікові й жінці) і сходитись не треба було, а розвестись і Бог велів. Левиц. І. 521. Розведеться з жінкою. Єв. Мр. X. 11. 2) Разниматься, разняться. 3) Разводиться, развестись, расплаживаться, расплодиться, размножиться. Ном. № 14217. Малих (дві риби) укинули у воду, щоб розводились. Чуб. І. 144. 4) Распространяться, распространиться (о словесномъ или письменномъ изложеніи). Письмо було коротеньке. Батько знать не мав часу розводитись. Левиц. Пов. 287.
Упімнення, -ня, с. Напоминаніе. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.