Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обрідити

Обрідити, -джу, -диш, гл. Разрѣдить, сдѣлать рѣже, — напр. лѣсъ, вырубивъ нѣкоторыя деревья въ густо растущемъ лѣсу. Рк. Левиц.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 25.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРІДИТИ"
Балачка, -ки, ж. Разговоръ, бесѣда; болтовня.
Бердо! меж. Крикъ сельскихъ сторожей ночью, въ родѣ: слушай! Шейк.
Болгарщина, -ни, ж. Болгарія. Желех.
Дончи́ця, -ці, ж. Донская козачка.
Підбасок, -ска, м. Баритонъ. Та що за голос важний! чистий голосний підбасок. Кв.
Повійка, -ки, ж. Раст. Convolvulus arvensis L. Анн. 107. Вх. Пч. І. 9. Ум. повієчка. На городі повієчка. Грин. III. 525.
Пожадати, -да́ю, -єш, гл. Сильно пожелать.
Покуняти, -ня́ю, -єш, гл. Подремать.
Поприсіювати, -сіюю, -єш, гл. То-же, что и присіяти, но во множествѣ.
Пробабувати, -бую, -єш, гл. = пробабити.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРІДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.