Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обренці

Обренці, -ців, м. мн. Въ мельничной шестернѣ: два деревянные, желѣзомъ окованные круга, въ которые вставлены цѣвки. Черниг. у. (Седневъ).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 24.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРЕНЦІ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРЕНЦІ"
Баривчина, -ни, ж. = барильчина. МУЕ. І. 100.
Випурхнути, -ну, -неш, гл. Выпорхнуть. Випурхнув соловейко в праве, а зозуля в ліве віконце. ЗОЮР. II. 34. Іде було й скаже: «Тіточко-голубочко! я піду до дівчат», або там куди; а тепер уже випурхне з хати, не питаючи мене. МВ. ІІ. 20.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость. Желех.
Згон, -ну, м. = згін. І я був у Тихлисі: колись гонив згон їдного тут купця, — було волів сорок у згоні. Терск. обл.
Навпро́ти́ нар. 1) Противъ, напротивъ. Ісус сів навпроти скарбони. Св. Мр. XII. 41. 2) навпро́ти но́чі. Предъ наступленіемъ ночи. 3) навпро́ти їхати, йти. Ѣхать, идти на встрѣчу. Іде навпроти його чоловік конячкою. Рудч. Ск. І. 90. Іде дорогою, коли йде чоловік навпроти його. Рудч. Ск. І. 89.
Нетямки нар. Не понимая, безсознательно. Пускали нетямки великі добра з рук. К. Дз. 99.
Перегризтися, -зуся, -зе́шся, гл. 1) Погрызть другъ друга. 2) Перессориться между собой. Вони — саме тоді за ляхівку перегризлись. К. ЦН. 222.
Погибнути Cм. погибати.
Туга 2, -ги, ж. Радуга. Угор.
Чепіга, -ги, ж. 1) Въ плугѣ: деревянная рукоятка или двѣ. Вас. 199. Чуб. VII. 398. Шух. І. 165. На новосілля берись, а за чепігу держись. Ном. № 10121. 2) и мн. Созвѣз. Оріонъ (?) Ком. І. 49. Мнж. 148.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРЕНЦІ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.