Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обов'язувати

Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗУВАТИ"
Благач, -ча, м. Проситель, молитель.
Заставни́й, -а́, -е́ Положенный, отданный подъ залогъ, заложенный, закладной.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Конячина, -ни, ж. Дрянная лошаденка. Найняв я конячину та потягся аж на довгопільський ярмарок. Левиц. І.
Мульки́й, -а́, -е́ Жесткій, давящій, жмущій, мозоля тій.
На́звище II, нар. 1) Сверхъ, свыше. Два клубки підкання пішло назвище од основи. Конст. у. 2) Болѣе, чѣмъ нужно. Желех.
Перегорожа, -жі, ж. Изгородь, передѣляющая дворъ огородъ и т. п. на части.
Перешкодниця, -ці, ж. Препятствующая, бывающая помѣхой.
Полигати, -га́ю, -єш, гл. Поглотать, поѣсть съ жадностью.
Стоженько, -ка, м. Ум. отъ стіг.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.