Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обмила

Обмила, -ли, ж. 1) = помилка. Обмила не заплата. Ном. № 13271. 2) Раст. Омела. Шух. І. 18.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМИЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМИЛА"
Гетьма́н, -на, м. Гетманъ. Без гетьмана військо гине. Ном. №751. Ей, чи гаразд, чи добре наш гетьман Хмельницький починив, що з ляхами із мостивими панами у Білій Церкві замирив. АД. II. 110. Ум. гетьманонько. К. ПС. 21.
Засумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200).
Лу́пання, -ня, с. Миганіе (хлопаніе глазами).
Метеллюга́ти, -га́ю, -єш, гл. Переносно: вилять, изворачиваться? Її питають, де діли те, що вкрала, а вона метеллюгає сюди-туди, не каже, де дівала. Новомоск. у. Залюбовск.
Надіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. наді́ти, -діну, -неш, гл. Надѣвать, надѣть, одѣвать, одѣть. Ой надінь, милий, ляную сорочку. Мет. 266. Надівши сині окуляри, він сидів під грушею. Левиц. Пов. 22. Въ думѣ про Ганджу Андибера наді́є вм. надіва́є. Шати дорогії несе, на його козацькі плечі надіє. Мет. 380.
Обморока, -ки, ж. = морока.
Підглядник, -ка, м. Соглядатай. Післали підглядників. Єв. Л. XX. 20.
Пообгодовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Объѣсться (о многихъ).
Стригнути, -гну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ стригти.
Тихісічко нар. = тихісінько. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМИЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.