Буркуночок, -чка, буркунчик, -ка, м. Ум. отъ буркун.
Варінник, -ка, м. Родъ кухоннаго горшка.
Вижимати, -маю, -єш, сов. в. вижати, -жму, -меш, гл. Як треба, то хоч у щимки голову положи, то нічого не вижмеш.
Вижирувати, -рую, -єш, гл. Украсить инкрустаціями (металлическими).
Говорити, -рю, -риш, гл. 1) Говорить. Говорив би, та рот замазаний, — нельзя ничего говорить. Говорить богато, та все чорт зна що. Говорить — як у рот кладе — такъ понятно. Говорить — як з письма бере, — такъ умно и складно. Говорить — як неживий, як спить, як три дні хліба не їв, — такъ вяло. Говорить, як з бочки, — грубымъ басомъ. 2) Разговаривать. Та про волю нишком в полі з вітрами говорять. Чом до мене не говориш, моє миле серце?
Дудо́к, -дка́, м. = одуд. Який дудок — такий чубок.
На́доба, -би, ж. Нужда, необходимость. По надобі, то найдеш і в кадобі.
Пододумуватися, -ду́муємося, -єтеся, гл. Додуматься (о многихъ).
Просокотати, -чу́, -чеш, просокоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. О курицѣ: прокричать, проклохтать, прокудахтать.
Танцівник, -ка, м. Танцоръ. Употребляется у гуцуловъ, но въ формѣ: данцівни́к.
